chrome firefox opera safari iexplorer

Дніпропетровськ став на коліна перед «кіборгами»

29 жовтня 2014 о 11:56

У Дніпропетровськ повернулися захисники донецького аеропорту. 

Одинадцятеро зенітників 93-ої окремої механізованої бригади приїхали по ротації на десятиденний перепочинок, передає ТСН.

Уся центральна площа міста була заповнена людьми. Прийшли цілими сім'ями, з квітами, цукерками та м'якими іграшками. Дехто приніс власноруч виготовлені обереги. Люди вітали солдатів вигуками «Герої!», «Дякуємо!», «Слава Україні!». Потім містяни стали на коліна перед бійцями.

Хлопці з фронту буквально потонули в обіймах та привітаннях. Вони разом з дніпропетровцями заспівали гімн, а потім поїхали до своїх родин, які не бачили майже п'ять місяців.

«Я так вдячна їм! Знаєте, якби не вони, ота навала… Між нами тільки вони. За це їм величезна подяка!», — пояснила свою присутність одна з мешканок Дніпропетровська.

Несподіване свято на центральній площі розчулило дніпропетровських «кіборгів».

«Не очікував. Дуже приємно. Аж плакати хочеться», — зізнавалися воїни.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути