Напевно кожен з нас сподівається на те, щоб в його житті все було в порядку і мало хто замислюється, що будь-який порядок варто комусь цілком певних зусиль, відповідальності, організації та продуманих рішень. Не легко бути босом у своєму власному житті. Наскільки важко бути начальником і брати участь нехай лише в деяких аспектах життя підлеглих тобі людей? І нехай керівнику дано багато, але ж і питається з нього набагато більше, ніж з рядового службовця чи робітника. Та й самі підлеглі, як правило, в більшості випадків не без претензії по відношенню до свого начальства.
Всякий уряд Богом дано, — так написано в наймудрішій книзі всіх часів і народів, в Біблії. Шеф будь-якого рангу заслуговує поваги, навіть тільки тому, що покладає на себе цілком окреслений тягар постійних турбот і переживань, що вимагають грамотної координації та розширеного мислення. Від його рішень залежить не тільки він сам, але в першу чергу успіх справи, якою він займається, успіх його підлеглих. Є в цьому щось від того, що представляється нам моделлю, на якій стоїть все наше суспільство, моделлю сім’ї. Не дивно, що в народній культурі пострадянського простору шефів, босів і інших керівників деякі підлеглі інколи іменують «татами» і «мамами».
Не варто забувати і про те, що керівник будь-якого рангу — це не тільки покликання або призначення, але й професія. Причому професія, яка вимагає не тільки високої кваліфікації, досвіду і знань у своїй галузі, але й уміння неординарно мислити, сміливості, здатності до розумного вирішення здавалося б невирішуваних завдань.
Одного разу, віддаючи данину поваги до роботи свого начальника, у далекому 1958-му році, одна американська секретарка з міста Чікаго, Патриція Бейз Хароскі запропонувала заснувати нове професійне свято — День Боса (або День Шефа). Ініціатива була почута, і в 1962-му році влада штату Іллінойс затвердила це свято на офіційному рівні. Потім традиція була підхоплена багатьма іншими країнами і розповсюдилася по всьому світу.
У День Шефа підлеглі і колеги керівники традиційно нагадують один одному і самим собі, що професія керівника — часто робота без відпочинку, яка вимагає відповідальності за кожен крок, а Бос теж людина і його чи її нервова система нічим не відрізняється від нервової системи кожного підлеглого. Він чи вона, хай іноді, але жадає до себе простої людської дружньої уваги. Не буде зайвим в цей День піднести своєму шефові якийсь, нехай символічний подарунок або листівку з позитивним настроєм, висловити щиру повагу, сказати теплі слова, залишивши критику на який-небудь інший день.
Поздоровляємо всіх начальників і бажаємо їм розуміння і поваги, міцного здоров'я! З Днем Шефа Вас!
