Чергові тристоронні переговори щодо вирішення питання поставок російського газу в Україну вкотре відклали. Наразі достеменно невідомо, коли точно має відбутися ця зустріч. Остання дата, яку називав український міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан, 8 жовтня. Але вона зірвалася. Тепер йдеться про наступний тиждень. Чого ж домагається Україна на газових переговорах із Росією, які зазвичай проходять за участі ЄС, і які шанси на досягнення цих домовленостей? На думку декого з експертів, невеликі. Якщо знову буде зрив, чи зможе Україна перезимувати без російського газу? Фахівці вважають, що так, але то буде нелегко.
Україна направила Єврокомісії свої пропозиції щодо вирішення газового конфлікту з «Газпромом». Про це повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан.
«Ми передали наші пропозиції, пов’язані з врегулюванням ситуації з «Газпромом». Вже Єврокомісія, найімовірніше, напевно, погоджуватиме їх із російською стороною», – зазначив він.
За його словами, Єврокомісія повинна врахувати пропозиції, спрямовані Україною й Росією, і виробити на їхній основі єдину угоду.
Після останньої тристоронньої зустрічі у Берліні, Юрій Продан заявив, що українська сторона не отримала прийнятної пропозиції з російського боку. Перед цією його заявою, єврокомісар з енергетики Ґюнтер Еттінґер повідомив, що Україна до кінця жовтня має сплатити Росії два мільярди доларів, а до кінця року – ще понад 1 мільярд доларів за раніше спожитий газ.
Умови України і небажання Росії
На яких же позиціях наполягає Україна під час переговорів? За словами президента Київського інституту енергетичних досліджень Олександра Нарбута, йдеться про три базових речі. Перша – це отримання не лише домовленостей, але і юридичного підґрунтя, щоб це ніяким чином не вплинуло на рішення Стокгольмського арбітражу, який наразі розглядає позов української сторони. Відтак, наголошує Нарбут, Україна не хоче, щоб це були зміни до діючої угоди, або ж щоб ціна визначалася рішенням російського уряду. Треба, щоб була укладена окрема угода.
«Ціна ринку наразі має бути ближче до 350 доларів», – каже Нарбут.
Друга річ, за його словами, це узгодження графіку погашення заборгованості.
«Цей графік не збігається з намірами Росії отримати все відразу, або відразу отримати 2 мільярди, а інші частини 3-мільярдної заборгованості отримати до кінця року», – продовжує Олександр Нарбут.
Третя річ, на чому наполягає українська сторона – це зміна транзитного контракту таким чином, щоб Київ перед Європою відповідав лише за транзит, «але не був заручником маніпуляцій, які зараз відбуваються з російського боку», каже Нарбут.
Росія продовжує тиснути газом на реверс
За словами члена наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука, наразі каменем спотикання на шляху до досягнення домовленостей з Росіє є дві речі. По-перше, «Газпром» хоче укласти домовленості на півроку, тобто, на осінньо-зимовий період, а Україна наполягає, щоб домовленості укладалися на рік. А по-друге, Україні бракує коштів, говорить Корольчук.
Чи великі шанси має Україна домовитися з «Газпромом»? На думку експертів, не надто. Зважаючи на нинішні умови, «Газпром» навряд чи суттєво змінить свою позицію. До того ж, російська сторона традиційно продовжує використовувати газ, як важіль впливу на Європу. Зараз «Газпром» періодично зменшує постачання газу європейським споживачам. Словаччина та Польща поки що виконують зобов’язання щодо реверсних поставок газу в Україну. А от Угорщина реверс газу припинила.
«Ціна ринку наразі має бути ближче до 350 доларів», – каже Нарбут.
У середу, 8 жовтня, прем’єр-міністр УгорщиниВіктор Орбан запевняв канцлерку Німеччини Анґелу Меркель, що його країна підтримає єдину енергетичну політику Брюсселя щодо України. Він додав, що з 1 січня 2015 року разом зі Словаччиною «зможемо постачати нашим українським друзям, якщо вони цього захочуть, не лише російський газ». Водночас Орбан заявив, що передусім Угорщина повинна подбати про свою власну енергетичну безпеку, а тому зараз прискорено наповнює російським газом власні газосховища на порозі зими.
Чи є життя без російського газу?
Тож чи може Україна пройти опалювальний сезон без російського газу, і за умови відсутності реверсних поставок через Угорщину до кінця року?
За словами заступника голови правління НАК «Нафтогазу» Олександра Тодійчука, Україна все ще сподівається на домовленості з Москвою, але «має високі шанси» прожити цю зиму і без нових постачань газу із Росії.
«Цей рік може увійти в історію нашої енергетики, якщо ми не отримаємо російського газу. Але я не скажу, що ми переживемо зиму абсолютно без російського газу, тому що частина палива в сховищах – це російський газ, який ми закачали у весняний час», – розповів Олександр Тодійчук в ефірі Радіо Свобода наприкінці вересня.
Із тим, що теоретично Україна може пережити зиму без газових поставок з Росії, погоджується і Юрій Корольчук, але додає, що це буде дуже важко.
«Ми можемо закупити реверсний газ, викачати весь газ з підземних сховищ, але у квітні 2015 року, ми будемо не просто голі і босі, ми будемо без нічого. І де нам буде тоді брати газ у ці підземні сховища?», – наголошує Юрій Корольчук.
Газова дірка у 2 мільярди
Сьогодні в українських підземних сховищах газу (ПСГ) є трохи менше 17 мільярдів кубів палива. Для гарантування проходження осінньо-зимового періоду туди потрібно було б закачати ще 2 мільярди. (Має бути щонайменше 19). Наразі річний обсяг споживання Україною газу становить близько 45 мільярдів кубів. На опалювальний сезон припадає близько 29 мільярдів. 10 із них – це паливо українського видобутку. Ще 11 мільярдів можна підняти з ПСГ (решта 6 – буферний газ).
За оптимістичними сценаріями, реверсними коридорами через Словаччину та Польщу (без урахування угорського) Україна може отримувати щомісяця до мільярда кубів газу. (Але це теоретично, більшість фахівців вважають, що на практиці за нинішніх умов ця цифра буде нижчою). Якщо ж припустити, що з січня Угорщина таки відновить реверс, то Україна таки зможе отримати 6 мільярдів. Таким чином дефіцит палива лишається на рівні 2 мільярдів. Це приблизно та кількість, яку потрібно було б закачати у ПСГ.
У березні цього року фахівці неодноразово критикували нинішню владу за те, що вона не закачувала у сховища російський газ, поки ще діяла знижка, яку отримала у грудні влада Януковича. Його ціна тоді становила 268,5 доларів за тисячу кубів. Якби тоді це було б зроблено, наразі цієї дірки у газовому балансі України могло б не бути.
Між тим, газ залишається чи не єдиною галуззю, яка є недоторканною для запровадження санкцій ЄС проти Росії. Наразі не тільки Україна, але і Європа є значною мірою залежною від російського палива. У звіті Інституту енергетичної економіки при університеті у Кельні йдеться, що Фінляндія є найбільш залежною від російського газу серед усіх європейських держав. Ця країна відчуватиме нестачу палива, навіть якщо Росія припинить його імпорт всього на місяць. Тоді як інші європейські країни можуть обійтися без російського газу від трьох до дев’яти місяців.
