chrome firefox opera safari iexplorer

Вчені винайшли технологію зберігання інформації на 300 млн. років

22 жовтня 2014 о 18:00

Фахівці японського технологічного гіганту Hitachi спільно з групою дослідників з Університету м. Кіото створили технологію запису даних на кварцовому склі, яка дозволяє зберігати інформацію протягом 300 мільйонів років.

Для запису використовується диск з кварцового скла, умовно поділений на 100 шарів з кроком 60 мкм — по 50 шарів на бік. Ємність такого диска порівнянна з ємністю сучасного диска Blu-ray, повідомляє 5 канал. 

Оптика записуючого лазера сама фокусується на заданий шар. Імпульсний лазер спалахом тривалістю в мільярдну частку мікросекунди створює пляму в тілі кварцу, яка потім зчитується оптичною системою в режимі читання.

Для функціонування цієї системи інженерам потрібно було вирішити дві проблеми: спочатку за допомогою компенсуючих лінз розробники усунули ефект сферичної аберації, коли записуючий лазер проецирував вглиб кварцу пляму, а не крапку, а потім навчилися фільтрувати перешкоди від відбитків із сусідніх шарів.

Оптичний диск з кварцового скла успішно переносить різні екстремальні навантаження. Він витримує нагрівання до 1000 градусів за Цельсієм і не боїться вологи, надійно зберігаючи записані дані.

Як повідомляло раніше, дослідження, аналогічні японським, проводять і українські вчені. Зокрема, НАН України були розроблені сапфірові оптичні диски, інформація на яких може зберігатися десятки тисяч років. Сапфірові диски за своїми властивостями ідеально підходять для довготривалого зберігання інформації: висока температура плавлення (понад 2000 °C), твердість, що поступається лише алмазу, зносостійкість.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути