chrome firefox opera safari iexplorer

У столиці відкриється виставка, присвячена українським казкам

26 лютого 2015 о 13:28

14 березня в Києві відкриється виставка «Було де не було», присвячена українським казкам. Це соціально-освітній проект, який ставить за мету повернути наймолодшій аудиторії інтерес до традиційної української казки, розповісти її історію та показати розмаїття героїв. На честь відкриття проекту організатори обіцяють влаштувати безплатні майстер-класи, лялькові вистави та розфарбовування найбільшої казкової розмальовки в Україні, повідомляє “БараБука”.

«Ми назвали виставку “Було де не було», адже цими словами починаються багато українських казок, – розповідає організаторка проекту Наталя Кравець. – Наша головна мета – зробити українських героїв цікавими для малечі, розповісти про їхнє походження, як вони змінювалися з часом, наприклад, як головний “поганий герой” змій перетворився на мачуху. Задля цього разом із фольклористами ми склали декілька освітніх стендів та яскравих інфографік. Ще одна наша ціль – зібрати дитячі українські книжки для інтернатів на сході України. Виставка у “Домосфері” та її відкриття з різноманітними активностями будуть безплатними для відвідування. Але ми просимо всіх небайдужих киян принести з собою українську книжку, яку вони готові подарувати дітям зі сходу. Так, через красиву книжку, через яскраві ілюстрації, а не через нав’язування та примушування, ми хочемо прививати любов до всього українського».

Головна частина експозиції – двометрові українські казки з паперу, які зробила студія Лесі Патоки. Кожна казка має понад 5 тисяч паперових деталей. «Над казками для “Було де не було” семеро майстрів нашої студії працювали більше десяти годин щодня протягом двох місяців без вихідних, – зізнається Леся Патока. – Загалом для “Котигорошка”, “Пана Коцького”, “Івасика-Телесика”, “Колоска” та “Кривенької Качечки” нам знадобилося 200 квадратних метрів картону. У роботі ми використовували ножиці п’яти конфігурацій, скальпелі, різаки, шило, лінійки, фігурний та звичайний степлери, клей, двосторонній скотч та клей-олівець. Кількість деталей вимірюється тисячами, один лише “Пан Коцький” складається з 600 частин. Загальна вага паперових казок близько 15 кілограмів, але зусилля, які в них вклали, – непідйомні».

Із десяти героїв найбільшим став Півник Голосисте Горлечко (понад 1 м заввишки), найменшим – веселий черв’ячок (2 см). Найскладнішою серед паперових казок була розповідь про Котигорошка, вона складається з трьох частин та понад 7 тисяч деталей. Спробувати змайструвати свого паперового казкового героя можна буде на відкритті виставки 14 березня, на майстер-класі Лесі Патоки. Також протягом дня діти зможуть виліпити казкових героїв із тіста, зробити їх із фетру, намалювати на пряниках, нарізати з колажів, а також взяти участь у створенні Великої казкової розмальовки (15 кв. м.) від ілюстраторки Ольги Дегтярьової.

Крім того, на відкритті виставки можна буде побачити вистави від Київського муніципального театру.

Виставка «Було де не було» триватиме впродовж місяця – від 14 березня до 14 квітня 2015 року. Побачити все багатство українських казок можна за адресою: Столичне шосе, 101, галерейний простір ТЦ «Домосфера». Вхід вільний.

Джерело: barabooka.com.ua
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути