chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві відкрили «прокат-марафон» українського кіно

27 лютого 2015 о 19:41

Київський кінотеатр імені Чапаєва, що на Львівській площі, перейменували і перепрофілювали. Тепер цей заклад під старою назвою «Ліра» показуватиме українські стрічки на постійній основі – з ініціативи Спілки кінематографістів. До репертуару «Ліри» потраплять близько 50 фільмів, вироблених за останні роки. Відкрили кінотеатр прем’єрою українсько-турецької копродукції «Люби мене» режисера Марини Горбач.

На вже колишньому кінотеатрі імені Чапаєва тепер – дві вивіски. «Лірою» він був, коли з’явився у 1913 році. Повернути колишню назву запропонували кінематографісти, а ініціативу підтримали комунальники. Цей майданчик для показів українського вибрали не випадково. Репертуар тут здебільшого артхаузний, показують багато класики. А в останні роки у приміщенні кінотеатру також працюють театр «Актор» та кіноклуб «Ракурс». Тепер же й постійно йтимуть українські фільми.

На прем’єрі стрічки «Люби мене» у невеликому залі «Ліри» – не проштовхнутися. У цікавості до українського кіно сумніватися не доводиться, однак найперше, що питають в організаторів – на скільки вистачить українського контенту?

«За останні чотири роки українське кіно має стільки фактів і артефактів, що їх можна демонструвати протягом року чи двох і знайти свого глядача. Кінотеатр невеликий, але фільми будуть йти місяцями, і їх зможе побачити велика кількість людей», – пояснює критик Володимир Войтенко.

Так само вважає Лариса Зубенко, начальниця відділу кінопрокату комунального підприємства «Київкінофільм», якому підпорядковується кінотеатр.

«Думаю, що ми ще не про всі стрічки знаємо. Адже коли ми почали складати репертуар, то виявилося, що фільмів набагато більше, ніж 50. У нас багато документального кіно, є студентські короткометражні роботи, з яких ми робитимемо альманахи. Також низка картин перебуває на стадії виробництва», – каже вона.

Сім тижнів у прокаті – максимум для української стрічки – Іллєнко

Заявлені 50 фільмів – це лише старт, теж вважає голова Держкіно Пилип Іллєнко. Він каже: у Радянському Союзі існував формат «кінотеатр повторного фільму», де можна було переглянути й старі стрічки, тепер він затребуваний знову. Адже українські фільми мають шанси протриматися у прокаті не більше семи тижнів.

«Одна з проблем наших кінематографістів – відсутність можливості спілкуватися з власним глядачем через брак кінозалів. І створення такого майданчику, як «Ліра» – не лише допомога в економічному плані, а й формування власного культурного та інформаційного простору. Він складається з маленьких кроків, у тому числі й таких, як цей», – зауважує голова Держкіно.

Щоп’ятниці у «Лірі» перед сеансом відбуватимуться виступи режисерів та акторів. А щочетверга – ретроспектива, яку представлятиме кінокритик. Ціни на квитки будуть демократичними – близько 25 гривень. Розклад показів можна дізнатись на Facebook-сторінці кінотеатру.

Джерело: radiosvoboda.org
Розділи: Новини культури

8 червня

Інші дати
8 червня відзначають:
  • Всесвітній день океанів.
  • Міжнародний день домогосподарки і домохазяїна.
Розгорнути
Володимир Фатальчук
1903 – український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Т. Шевченка, «Українські народні пісні»; автор ювілейних медалей.
Розгорнути
Народився Іван Кожедуб
(1920, с.Ображіївка, Сумська область – 1991), льотчик-винищувач, маршал авіації. У 120 повітряних боях збив 62 літаки противника. Свій останній бій, в якому збив 2 літаки противника, провів в небі Берліна. Вважається найкращим асом авіації союзників.
Їхав, їхав козак містом Під копитом камінь тріснув, Та раз, два, Під копитом камінь тріснув. Та раз ! Під копитом камінь тріснув - Соловейко в гаю свиснув. Та раз, два. Соловейко в гаю свиснув. Та раз ! (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народилася Наталія Кобринська
(1855, с.Белелуя, Івано-Франківська область – 1920) - українська письменниця. Ініціатор першої української жіночої організації. Альманах «Перший вінок» заклав основи розвитку жіночих часописів, які редагували і видавали самі жінки.
 
Розгорнути

Новини Дивитися всі