Лучани свій середньовічний замок, котрий, до речі, став одним із семи чудес України, частіше називають замком Любарта. Литовсько-руський князь, останній правитель об'єднаного Галицько-Волинського князівства. Любарт прийняв християнство, а разом з ним й ім'я Дмитро. Проте відомий більше за іменем світським, а також – як будівничий кам'яного замку у древньому Лучеську.

Комунальне підприємство «Центр туристичної інформації та послуг» наступної неділі проводить екскурсію, котра багатьом і лучанам стане відкриттям. Адже присвячена вона незвичній темі і має назву “Романтичні історії мого Луцька”, розпочнеться наступної неділі від Луцького замку. Організатори обіцяють розказати про кохання князя Любарта до своєї дружини, а також про любовні інтриги, драми середньовічного Луцька, таємниці та пікантні подробиці з життя відомих особистостей...

Відомо, що у XIV столітті правителі Галицько-Волинського князівства та Великого князівства Литовського вирішили поріднити династії Романовичів та Гедиміновичів. Литовський князь Любарт одружується із волинською княжною Агрипіною, донькою князя Андрія ІІ Юрійовича. Старий князь давно плекав мрії про цей шлюб. Було вирішено, що Любарт після весілля отримає луцький наділ, де й поселиться з молодою дружиною.

Весілля відбулося 1331 року і після нього Любарт отримав титул князя Луцького. Молодята поселилися у Луцькому замку – на той час дерев’яному. Любарт вирішив зводити замок кам'яний, і він таки був збудований, простояв уже кілька століть. А ось в особистому житті Любарту не дуже пощастило: його кохана дружина невдовзі після весілля захворіла і померла, не залишивши князеві, чиє ім'я стало одним із символів Луцька, дітей.

Наталія Малімон, “День”