chrome firefox opera safari iexplorer

Луцький замок відкрив свої ворота на цілу ніч

27 червня 2011 о 17:29

Вогонь у ньому, як і в давні часи, запалив його князь Любарт.

Після того, як Любарт запросив до замку. З кухні уже розноситься запах вишуканих страв. Варять український борщ. Готують страву у великому казані, аби почастувати кожного.

«Зварили борщик український за львівським рецептом з червоного буряка, моркви, капусти, з кропчиком, часничком, цибулькою — дуже смачний. Ліпимо свої вареники домашні — з картоплею, цибулькою, сиром, приправляємо сметанкою шкварками», — каже кухарка зі Львова Ірина Гелемей.

Поруч на вогні готують свиню. Як і в давнину — її запікають на вертелі

«Чиста екологічна продукція, годована в селі на молоці, картоплі, пшениці меленій. Замочуємо в маринад кисіль, перець духмяний, лавровий лист кидаємо, потім на запікання», — каже Іван, який випікає свиню.

Ну, а після вечері — шоу занурює гостей у середньовічне минуле Луцька. Після запалення вогню — стародавні співи та танці. Уже вп’яте у замку відтворюють дух середньовічного Луцька. У цей час він зовсім інший — не просто мовчазний свідок давнини, а реальний оповідач середньовічного міста.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути