chrome firefox opera safari iexplorer

Луцький замок тепер має власну антологію поезій

06 грудня 2012 о 11:02

2012 рік запам’ятається книголюбам появою антології поезій про Луцький замок, пише ЛітАкцент з посиланням на Волинський інформаційний портал.

«Луцький замок у мистецькому просторі України» – це унікальна антологія поезій, написаних упродовж ХІХ-ХХ століть про найбільшу атракцію обласного центру – Луцький замок. За упорядкування такої збірки взялися Майя Хмелюк та Віра Кумановська. Вони довели, що Луцький замок Любарта – не лише пам’ятка архітектури XIV століття, історична споруда, а й цікавий поетичний образ, створений письменниками.

До збірки увійшли вірші відомих та малознаних митців, у яких замок оживає завдяки використанню оригінальних метафор, епітетів, порівнянь.

Загалом, у книжці представлено твори понад тридцяти письменників, серед яких – Олена Пчілка, Леся Українка, Юрій Косач, Кость Шишко, Йосип Струцюк, Олександр Богачук, Дмитро Павличко, Микола Гнатюк та інші.

«Поети висловлюють не лише захоплення віком (старезний, древні стіни), величчю, видом, архітектурними формами споруди (три вежі, зубчаті стіни, мури, бійниці, дикий рів), а й глибокі почуття особистісних переживань. Частіше замок Любарта пов’язується не стільки з ім’ям його засновника, скільки з духом пращурів. Автори ведуть діалог із різними епохами та культурами, тому поезії на тему замку, створюючи луцький феномен, можуть посісти належне місце і у світовій культурі», – розповідає Майя Хмелюк.

Видання ілюстроване зображеннями Луцького замку у виконанні художників: Володимира Жупанюка, Любові Косарук, Леоніда Литвина, Леоніда Хведчука, Миколи Шамрили.

Безсумнівно, книжка стане справжньою візиткою Волинського краю.

Видання визнане найкращою поетичною збіркою на книжковому форумі в Одесі.

Нагадаємо, Луцький замок став одним із семи переможців всеукарїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».  

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути