chrome firefox opera safari iexplorer

Якою інтелектуали бачать Україну у 2025-му?

26 лютого 2015 о 09:50

«Несторівська група», незалежне об’єднання експертів, серед яких – соціологи, економісти та правозахисники, представило «Договір гідності заради сталого розвитку» – візію українського майбутнього. Документ, над яким група працювала близько трьох років, декларує нові українські цінності, окреслює можливі сценарії розвитку країни та має стати орієнтиром у розробці політичних програм. Українці ризикують знову почати жити за радянськими правилами, кажуть учасники «Несторівської групи». А «Договір» – це робота, яку потрібно було проводити ще у 90-х.

Якою може бути Україна – центральне питання, на яке намагалися дати відповідь учасники «Несторівської групи». Основне завдання експерти вбачають у тому, щоб побудувати витриваліше до криз суспільство. Адже, хоч Майдан і відкрив шанси на майбутнє, жити за прогресивними цінностями набагато важче, ніж за них боротися, переконаний правозахисник Мирослав Маринович. Так, українці й досі живуть у ситуації «корупційного консенсусу», зауважує він.

«Ми принципово вирішили не розглядати катастрофічні моделі нашого майбутнього. Війна також не є підставою для того, щоб не проводити реформи. Ми маємо успішні приклади таких держав, як Ізраїль чи Південна Корея, де проводили реформи в умовах війни. Що заважає? Заважає інерція мислення. Ми досі не можемо позбутися того радянського спадку, і наша нинішня модернізація – це «ямковий ремонт» старої радянської дороги. Як позбутися цього? Змінити спосіб мислення, побачити наші шанси там, де ми досі бачили лише втрати», – вважає Маринович.

Люди не приймають нові правила – соціолог

Говорити про нові цінності на рівні декларацій потрібно, щоб суспільство могло сприйняти нову політичну систему, закон про вибори тощо, пояснює соціолог Вікторія Бриндза. Упродовж української незалежності система продовжувала відтворювати сама себе, а це свідчить про те, що люди не були готові до змін.

«Люди внутрішньо не приймають нові правила, а знову скочуються до звичних неформальних правил. Наша робота полягала у тому, щоб зрозуміти ці речі, вирішити питання безпеки у широкому сенсі. Тобто люди мають розуміти, що завтра правила гри залишаться тими самими. Це дозволяє планувати, дивитись ширше, включати стратегічне мислення, думати, як домовитися з потенційним партнером, а не бачити в іншому виключно загрозу», – каже фахівець.

Серед пропозицій «Договору гідності заради сталого розвитку», зокрема – по-новому поглянути на проблему єдності в Україні і враховувати відмінності між регіонами, а не намагатися нав’язати певний образ українця. Окрім того, не можна лишатися у цінностях виживання – навіть в умовах війни. Також учасники «Несторівської групи» наголошують: формування української нації вже відбулося, тепер потрібна її модернізація.

Українські політики не думають про суспільні відносини – експерти

«Договір» – це, передусім орієнтир для політиків, наголошує політолог та фахівець зі стратегічного планування Євген Глібовицький. Справа у тому, що українські можновладці майже не комунікують з експертним середовищем, пояснює він. Особливо стосовно суспільних відносин – про них політики не здатні або не хочуть думати, вважають учасники «Несторівської групи». Утім, досвід «Унівської групи» – інтелектуалів, що розробили довгострокову стратегію відродження Львова, – свідчить про те, що така громадська ініціатива може бути успішною. Тим паче, що за останні роки українці навчилися не лише спілкуватися із владою, але й ефективно моніторити її дії.

«Сьогодні експертне середовище не включене до запиту політичних кіл. Політики мають короткий горизонт планування. На підставі нашої візії формулюється мета та розробляються стратегії, і конкуренція відбувається вже між стратегіями, бо різні політичні сили можуть бачити різні шляхи досягнення мети. Між цим документом і певною державною програмою або конкретними рішеннями – ще кілька років інтенсивної роботи», – зауважує Глібовицький.

«Договір гідності заради сталого розвитку» (який можна переглянути у вільному доступі) стосується того, що змінюється в суспільстві найповільніше – цінностей, додає Вікторія Бриндза. Але проговорювати їх потрібно було ще на початку 90-х.

Джерело: radiosvoboda.org
Розділи: Суспільство

4 лютого

Інші дати
Галина Кальченко
1926 –  український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.
Розгорнути
Тимофія-напівзимника
Якщо схопиться хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну
Розгорнути
Народився Сидір Мидловський
1885 –  український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.
Розгорнути
Народився Климент Квітка
(1880, Київ – 1953) - український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.
По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море Широке, синіє. (Українська народна пісня)
Розгорнути
Народився Степан-Максим Балей
(1885, с. Великі Бірки Тернопільська область – 1952) – український і польський психолог, педагог, філософ.
Розгорнути