chrome firefox opera safari iexplorer

80% українських «білих комірців» хочуть працювати за кордоном

24 березня 2015 о 12:19

Четверо з п’яти українських «білих комірців» готові виїхати з України і працювати за кордоном, про це свідчать результати дослідження, проведеного міжнародним кадровим порталом HeadHunter Україна.

41% опитаних називали в якості причини напружену політичну ситуацію, бажання забезпечити своїм дітям стабільне майбутнє і маленькі зарплати в Україні. «Роком раніше головними були матеріальні причини, то тепер жителям України не вистачає стабільності і впевненості у завтрашньому дні. Кожному третьому складно відчувати себе в безпеці. А, як відомо, потреба в безпеці є для людини однією з базових», – прокоментувала ситуацію керівник PR-відділу hh.ua Руслана Березовська.

І тільки 22% повідомили, що готові їхати, оскільки в Україні не можуть реалізувати себе як профі.

«Внаслідок нестабільності та тривалого економічного спаду в Україні, як торік, так і на початку цього, ми спостерігаємо тенденцію до збільшення інтересу здобувачів різних спеціальностей у працевлаштуванні за кордоном», – підтвердила «Вістям» тенденцію операційний менеджер департаменту рекрутменту кадрового холдингу АНКОР в Україна Наталія Бондаренко.

Потрібні медики та інженери

Тим часом експерти відзначають, що саме ця категорія (вузькопрофільні фахівці зі знанням мови) має більше шансів на вдале працевлаштування. «Попитом користуються програмісти, лікарі різних профілів і вузькі профі начебто інженерів-електронників і механіків (наприклад, у Словаччині) або менеджер ЗЕД для роботи з продажем трикотажу», – розповіла «Вістям» контент-менеджер Rabota.ua Тетяна Пашкіна.

При цьому вона уточнила, що набагато більше офісних працівників за кордоном затребувані рядові «прикладні» фахівці: зварювальники, механіки, обвальщики м’яса, швачки, муляри і водії-далекобійники, фермери та ін.

За оцінкою гендиректора міжнародної рекрутингової компанії World Staff Дмитра Толмачова, цього року попит мають також обслуговуючий персонал в готелях і ресторанах, а також робітники в агросекторі.

В Африку замість Росії

Експерти відзначають, що в порівнянні з минулим роком змінилася географія трудової міграції. Якщо кілька років тому Росія пропонувала майже половину «закордонних» вакансій, зараз її частка значно зменшилася. Приміром, на порталі Rabota.ua пропонується понад 1000 вакансій на місяць по графі «інші країни» і десь 150 вакансій по Росії. Причому з цієї тисячі вакансій більше третини – польські. «За минулий рік кількість вакансій інших країн практично потроїлася, а російських – скоротилося», – пояснила «Вістям» Тетяна Пашкіна.

У той же час наші здобувачі стали набагато менш перебірливі при розгляді пропозицій про роботу. Як підтвердив «Вістям» Дмитро Толмачов, традиційно наші співгромадяни вибирають для роботи країни Європи, США і Канади «Однак зараз уже знайдеться чимало охочих попрацювати в країнах Азії та Середнього Сходу», – зазначив він.

Багато фахівців виявляють готовність до переїзду в ближнє зарубіжжя. «З країн СНД найбільш привабливі Казахстан, Азербайджан, Грузія, меншою мірою – Білорусь і Росія», – зазначила Бондаренко.

Сім’ї перевезуть найцінніше

Кожен четвертий з опитаних згоден виїхати працювати за кордон тільки з сім’єю. Але з роботодавців такий бонус готові забезпечити тільки IT-фахівцям і лікарям.

Приміром, одна варшавська IT-компанія заманює не тільки зарплатою і офісом біля метро, ​​але і фруктовими сніданками, абонементом в будь-який з спортзалів Варшави, навчанням іноземної мови та ін.

Найшикарніші умови пропонують лікарям в Кувейті – високу зарплату (від 5000 у.о. в держустановах і від 8000 у.о. – у приватних, відзначаючи, що можливі й премії) та безкоштовне комфортабельне житло (двох-трикімнатні апартаменти з охороною).

«Якщо лікар володіє дипломом радянського зразка (при СРСР), то йому надається одноразова премія в розмірі 30 тис у.о., а після успішного проходження тримісячного випробувального терміну можна перевезти свою сім’ю (дітей і чоловіка/дружину). Фірма допомагає з оформленням віз для членів сім’ї, сприяє їх працевлаштуванню, шукає школи для дітей. Для порівняння: в Чехії для того, щоб працювати лікарем загальної практики, треба пройти переатестацію, курси чеської мови та стажування 5 місяців», – навела приклад Тетяна Пашкіна.

Прив’язують до долара і євро

Вимоги людей до заробітної плати залишилися на рівні 2014, проте вони стали частіше наполягати на прив’язці окладу до курсу долара або євро, коли відправляються в країни, де це не нацвалюта. «Багато що залежить від регіону і роботодавця, наприклад, доглядальниці в Італії коштують від 600 євро, а в Ізраїлі – 1200 доларів. Стоматолог в Словаччині – 1500 євро, в Лівії – 2500—3000 доларів на місяць», – говорить Пашкіна.

Специфіку треба знати

У той же час експерти підкреслюють, що бажання наших співгромадян знайти роботу за кордоном і реальні можливості це зробити не збігаються як мінімум з тієї причини, що наші специ не підготовлені до вимог чужого ринку.

Наприклад, архітектори, проектувальники та інженери можуть бути прийняті на роботу за фахом тільки в тому випадку, якщо будуть створювати проекти, грунтуючись на місцевих містобудівних нормах. Для Європи це так звані Єврокоди, які, хоч і несуттєво, але відрізняються від українських норм.

«Поки в Україні не будуть повною мірою імплементовані Єврокоди, наші проектні організації в цілому і окремі фахівці зокрема за кордоном будуть не конкурентними», – зауважила директор з розвитку Українського центру сталевого будівництва Тетяна Колчанова.

Джерело: Finance.UA
Розділи: Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути