chrome firefox opera safari iexplorer

Отрута з мікрохвильової печі

28 березня 2015 о 22:59

Немає нічого простіше, ніж поставити на пару хвилин у мікрохвильову піч заздалегідь приготований сніданок, поїсти і втекти на роботу. Це ж не можна порівнювати з двадцятьма хвилинами біля газової печі! Наскільки швидко і зручно! Здавалося б, користуйся і радій! Але не усе так просто. Давно відомо, що, чим більше час приготування продукту, тим він корисніше для здоров’я і безпечніше. Найкориснішими здавна вважалися варені та приготовані на пару продукти, для приготування яких треба було затратити від 30 хвилин до декількох годин часу. Смажені продукти менш корисні і навіть шкідливі, але готуються набагато швидше. Але чемпіоном за часу готування є, поза сумнівом, мікрохвильова піч. Виявляється, чим більше енергії поступає до продукту в одиницю часу, (чим швидше готується продукт), тим більше вільних радикалів утворюється. Якщо порівняти традиційне варіння з приготуванням блюд в мікрохвильовій печі, то в другому випадку вільних радикалів вивільняється в сотні разів більше. Вільні радикали — дуже активні молекули, які вступають у хімічні зв’язки з іншими речовинами майже у мить свого утворення. Іншими словами, при приготуванні продуктів харчування в мікрохвильовій печі утворюються нові хімічні сполуки, що не мають відношення до здорового харчування, а здебільшого дуже шкідливі. Регулярне вживання такої їжі часто призводить до гастриту, виразки і інших хвороб шлунку, печінки, кишковика та й інших органів. Чим слабкіше організм, тим раніше виникають проблеми. Особливо це стосується дитячого організму. У багатьох країнах застосовувати мікрохвильові печі в дитячих установах заборонене категорично саме з цієї причини! Що ж до розморожування і розігрівання продуктів в мікрохвильовій печі, то і тут справа йде не краще. В процесі швидкого розморожування або розігрівання, знову ж таки, утворюється маса шкідливих хімічних сполук. Давайте підведемо підсумок: найкорисніша їжа — приготована на пару і варена. А ось мікрохвильовою піччю користуватися варто тільки в самому крайньому випадку й тільки для розігрівання готової їжі!

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути