chrome firefox opera safari iexplorer

Прип’ять може стати «містом-музеєм однієї людської помилки»

12 березня 2015 о 13:58

Таку ідею озвучив Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко.

Він поінформував, що направив до Президента України пропозицію розглянути питання щодо майбутнього Чорнобиля і так званої зони відчуження в контексті підготовки до 30-річчя з дня катастрофи на ЧАЕС, а також, враховуючи те, що сьогодні, фактично, відсутні державні документи, які би визначали стратегію розвитку цього регіону.

Микола Томенко ще раз наголосив, що необхідно чітко визначити систему управлінської моделі даного регіону, де всі виробництва варто було би перенести на промисловий майданчик довкола Чорнобильської АЕС, а так звану 30-кілометрову зону відчуження ліквідувати і створити на її базі біосферний заповідник.

«Багато експертів і фахівців доводять, що це, по-перше, зекономить бюджетні кошти, по-друге, гарантує охорону природних комплексів, а також дасть можливість залучати інвестиції», – зазначив Голова Комітету.

Щодо долі міста Прип’ять, то Микола Томенко зазначив, що це – місто-музей однієї людської помилки, а тому воно мусить мати відповідний інформаційний центр, який би дав можливість будь-якій людині побачити на власні очі, до чого може призвести людська помилка.

«Стосовно міста Чорнобиль, то, звичайно, тут має бути адміністративний центр майбутнього біосферного заповідника, а всі виробництва варто було би розмістити на промисловому майданчику ЧАЕС», – вважає Голова Комітету.

«За будь-яких обставин, державі необхідна чітка, адаптована до сучасних умов стратегія розвитку цього регіону, щоб чорнобильську зону перетворити із зони «тіньової економіки і корупції» на територію просвітництва, науки та інвестицій», – підсумував Микола Томенко.

14 листопада

Інші дати
Народився Андрій Малишко
(1912, м.Обухів, Київська область - 1970), український поет, перекладач, літературний критик. Автор численних збірок поезій («Лірика», «За синім морем», «Далекі орбіти», «Дорога під яворами»), поеми «Прометей».
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов»їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. » (Андрій Малишко)
Розгорнути