chrome firefox opera safari iexplorer

Організатори Alfa Jazz Fest обіцяють прислухатися до ідей та порад львів'ян

04 квітня 2015 о 15:06

Організатори Alfa Jazz Fest разом із представниками міста та бойкотного руху дискутували, як згладити гострі кути, які виникли торік під час фестивалю. Нагадаємо, бойкотний рух закликав львів'ян ігнорувати джазове свято, мовляв організатор — «Альфа-банк» — російський бізнес, тож в час війни його підтримувати недоречно.

Alfa Jazz Fest проходить у Львові вже шість років. Цьогоріч фестиваль був під загрозою, після того як торік його закликали бойкотувати. Аби почути опонентів, організатори фестивалю запросили усіх до дискусії. Знову хочуть привезти у Львів джазменів світового рівня.

«Ми приїхали для того, щоб порадитись, як нам разом зберегти фестиваль у Львові», — пояснив старший радник «Альфа-банку» Роман Шпек. — «Ми повинні бути готові захищати рідний край, Батьківщину, але ми й повинні бути готові до того, що буде після війни, як ми будем розвивати нашу Україну».

Активісти бойкотного руху кажуть, що не проти фестивалю, а проти реклами російського бізнесу.

«Моя позиція є компромісною. Тобто я вважаю, що фестиваль потрібен, але він має пройти без комерційної реклами компаній, які мають російського власника. Якщо російському бізнесу хочеться інвестувати у Львів, то будь ласка, нехай інвестує, але якщо йому хочеться мати більше прибутку зі Львова, то після війни», — каже активіст бойкотного руху, викладач УКУ Отар Довженко.

Представники готельного та ресторанного бізнесу за Alfa Jazz Fest обома руками. Наплив туристів допомагає їм виживати у час кризи. За кілька днів фестивалю місто відвідує понад 40 тисяч гостей.

«Я думаю, що наш ворог хотів би, щоб ми сиділи в підвалах, щоб все було знищено і власне таку картинку показати світу. А ми показуєм світу  Україну, яка в непростий час має підтримку кращих музикантів. Тому що джаз — це є вільна музика», — висловив свою позицію міський голова Андрій Садовий.

Під час дискусії організатори врахували побажання та ідеї опонентів та прихильників музичного свята і пообіцяли спробувати їх втілити в життя.

Джерело: zaxid.net
Розділи: Новини культури

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі