До Великодня ще більше тижня, а на ринках уже не проштовхнутись. Особливо у м’ясних рядах, які ще недавно були напівпорожніми. Знаючи традицію наших продавців накручувати ціни перед святами, люди воліють купити продукти наперед. Однак покупців, які ледве тягнуть з базару напхані торби, не видно – люди купують все, але потрошки, пише Високий замок.

У відділі, де продають готові шинки та ковбаси, традиційних передвеликодніх черг немає. Воно й не дивно – полядвиця тут 130 грн. за кілограм. Переді мною жінка попросила зважити найменшу – вийшло на 93 гривні. Відмовилась. Може, й правильно – у магазині неподалік кілограм полядвиці –
102 грн.

“Беруть по 200-300 грамів – так, щоб тільки посвятити. Не дивуюсь, люди не мають грошей, – скаржиться продавець. – У нас теж заробіток впав – виторгу нема”.

На сусідньому прилавку поряд з ковбасами по 60-120 гривень за кілограм лежить “Куликівська домашня” по... 30 грн. за кг, а якщо брати гуртом, то взагалі по 25 грн. Питаю, з чого ця ковбаса. “То така... фаршівка називаєм. Перемелене всяке... Але люди і таке беруть. Якщо хтось має 900 гривень пенсії, то ковбасу по 100 гривень брати не буде, а хочеться на канапку, аби хоч пахло, – каже продавець. – Щось таке у нас відбувається, що аж страшно. Люди вже трохи звикли до кращого життя, а тепер знову вертаємося в дев’яності. Знову будуть красти, підвали розбивати. У нас вже стало більше крадіжок. І у людей сумки ріжуть, і в нас товар з яток крадуть, хоча вже кілька років такого не було”.

Особливість цьогорічних святкових закупів — люди беруть набагато більше сирого м’яса, ніж копченостей. Про це кажуть продавці, та й так видно, що у рядах зі сирим м’ясом людей значно більше. Воно й не дивно: кілограм сирої полядвиці – 68 грн. Запечеш у духовці — і дешевше, і корисніше.

Серйозним ударом по святковому бюджету є сир. За кілограм домашнього сиру бабці просять від 35 до 45 гривень. Дають скуштувати, чи не кислий. “Ні, ви мені той шматочок не давайте, розріжте і дайте зі середини спробувати. Як добрий, візьму два “кіля”, – вимагає пані з височенною бабетою. Продавець різати сир відмовилась. Питаю вередливу пані, чому їй обов’язково різати сир. “О, ви що, не знаєте, як вони фальшують? Через сепаратор забирають сметану, а потім з того пісного молока роблять сир. А щоб зверху виглядав файний, жовтенький, то обвалюють у нормальному жирному сирі. Я вже купила раз, що зверху був сантиметр нормального сиру, а всередині — аж синій, і квасний — страх. З такого сиру ні сирника не спечеш, ні плесканки (сирна закуска, яку несуть святити на Великдень. — Авт.) не зробиш”, — розповідає жінка. Та чого дивуватись. Я одного разу пожаліла стареньку бабусю і купила грудку сиру. Виявилось, бабуся вирізала у грудці дірку і вклала туди доброго сиру. Звідти і давала куштувати. А увесь сир був кислющий, і сироватка аж закапала... Тому, вирушаючи на базар, співчуття залишайте вдома, якщо не хочете, аби вас ошукали.

Домашні яйця також недешеві — 2 гривні за штуку, але, кажуть, за кілька днів до Великодня будуть дорожчі. Масло можна придбати від 60 гривень за кілограм, але якщо хочеться святити справжнє, домашнє, то доведеться викласти усі 90 гривень. Подорожчали цього року паски. За невеличку пасочку правлять 15 гривень. Торік було вдвічі дешевше. Утім, чого дивуватись, якщо навіть звичайний хліб суттєво подорожчав.

Обов’язковим у великодньому кошику має бути хрін. З чим ще їсти полядвицю, як не з гострими бурячками з хроном. За хрін продавці просять від трьох до п’яти гривень за невеличку купку. Бізнес на хроні та грушпані (його ще називають букшпан, а насправді це один з видів самшиту) — унікальний. Не вклавши ні копійки, можна перед святами виручити чималу суму. Хрін росте як бур’ян. Кажуть, колись, коли ще селяни воювали за межі, щоб допекти сусіду, розсипали тертий хрін по городу — і все. Навесні увесь город засіяний хроном. А оскільки корінь хрону може мати більше метра, то його так легко не позбутись. Знайомий розповідав кумедну історію. Має город, з якого ніяк не може вивести хрін. Щороку, перш ніж зорати, вивозить звідти кілька кошиків хрону. А торік хтось із торгашів перед Великоднем викопав там увесь хрін! Приїхав на город — а він чистенький, ніби прополений.

 wz.lviv.ua

З грушпаном, яким традиційно прикрашають великодні кошики, трохи складніше. Цей вічнозелений кущ досить примхливий, росте не на кожному подвір’ї, і розсадити його не так легко. Колись казали, що коли у когось підростає дівчина, то в хаті обов’язково має рости миртове дерево, а у дворі грушпан. Якщо вони не ведуться, дівчині важко буде в особистому житті. Позичати комусь гілки мирту чи грушпану не можна, аби людина не позичила разом із зеленню вашу долю. Тепер грушпан без проблем продають по 2-3 гривні за кілька гілочок.