Різноманітні програми арт-резиденцій, котрі діють у всьому світі — це не тільки спосіб забезпечення комфортних умов для творчої роботи але й поле продуктивної взаємодії художника та місця. Художник має змогу експериментувати з різними контекстами власної творчості, навчатися, інтегруватися в нові культурні спільноти. До того ж, це часто безкоштовна можливість подорожувати світом, накопичуючи професійні зв'язки.
Багато українських художників залюбки беруть участь у закордонних резиденціях, проте важливо знати і про український досвід організації та діяльності подібних програм. Адже місце проведення арт-резиденцій часто набуває нового культурного значення завдяки творчим активностям і сприяє процесу децентралізації.
Арт-резиденції у контексті культури ЄС займають місце соціально-відповідальної активності, на ці інституції покладають роль виховання терпимості до туристів та переселенців, гостинності до іноземців та заповнення закинутих територій новими смислами. На кожному кроці приклади реновації промислових зон та відкриті простори у пам’ятках архітектури, що є культурним спадком. Використовуючи досвід арт-резиденцій музеї набувають нової популярності, історичні території приваблюють туристів, а спальні райони та промзони за рахунок пожвавлення культурного життя набувають матеріальної привабливості.
Бувають резиденції, які націлені на культурний обмін та встановлення міжнародних зав’язків, є освітні, котрі включають навчальний процес. В одних художник може отримати можливість усамітнено працювати, а інші передбачають спілкування з колегами, майже завжди передбачений безпосередній контакт з місцевою спільнотою. Хоча в Україні поки що вибір резиденцій не дуже широкий, однак, незважаючи на складні обставини помітною є тенденція поширення та популяризації таких практик.
Ось перелік найбільш відомих українських арт-резиденцій:
Приватна резиденція для художників, кураторів та теоретиків «Розширена історія Музичів» створена у 2008 році Алевтиною Кахідзе та Володимиром Бабюком. Метою є присутністю учасників програми розширити історію Музичів. Серед резидентів здебільшого іноземні художники, куратори та теоретики. Місце проведення: село Музичі, Київська область. Резиденція забезпечує невеличкий будинок, в якому всі умови для життя і студія, також завжди пропонується координація з боку організаторів.
Програма обмінних арт-резиденцій Харків-Кошиця організована Харківською муніципальною галереєю. Працює з 2012 року. Головною метою є обмін досвідом, налагодження комунікацій. Надання можливості отримання ширших знань у сфері сучасного мистецтва, адже ми маємо доволі застарілу освітню програму у профільних ВНЗ, що не відповідає потребам сучасного митця. Резиденти — художники різних галузей сучасного мистецтва з України та Словаччини, без вікових обмежень. Місце та час проведення у Харкові на базі Муніципальної галереї й у Кошиці на базі різних культурних установ міста. Резиденція розрахована на 2-3 місяці.
Резиденція Великий Перевіз. Організована Тамарою Бабак та Юрієм Осламовським, працює з 2010 року. Метою є створення нового культурного простору для комфортної праці українських художників. За підсумками роботи проводяться виставки та видаються каталоги. Резиденти поки лише українські художники. Резиденції відбуваються у селі Великий Перевіз Шишацького району Полтавської області. Триває 10-14 днів, учасники в індивідуальному порядку запрошуються організаторами. Резиденція забезпечує будинок з усіма вигодами, майстерню, матеріали, витрати на дорогу, виплачується стипендія.
I:O-Koktebel Art Residence заснована куратором, науковим співробітником ІПСМ – Дмитром Гончаренком. В силу поточних геополітичних обставин з минулого року проходитиме не в Коктебелі, а в Туреччині у місцевості Кокаелі, по іншу сторону Чорного моря. Попередні арт-резиденції досить успішно відбулися у Домі-музеї Максиміліана Волошина в Коктебелі за підтримки селищної ради Коктебеля, Інституту проблем сучасного мистецтва і Департаменту культури міста Мюнхен.
На сьогодні мета резиденцій через практику сучасного мистецтва привернення уваги міжнародної громадськості до проблеми; заклик до культурного діалогу, поваги до культурної різноманітності, територіальної цілісності країн і неприпустимість варварських методів захоплення територій в ХХI столітті. Резиденти — художники, що займаються сучасним візуальним і аудіовізуальним мистецтвом.
Kyiv A-I-R — київська резиденція для молодих художників ініційована Kyiv Platform for Contemporary Art. Діє з 2013 року. Київська резиденція для молодих художників — це некомерційний проект, спрямований на пошук актуальних форм підтримки та освіти молодих художників України. Серед учасників минулої резиденції, такі художники — Євгеній Самборський, Тетяна Войтович, Івана-Катерина Яковина, Катерина Бучацька, Денис Кравець, Добриня Іванов. Метою резиденції є підтримка та актуальна освіта для молодих українських митців.
КЕРАМО-резиденція в Опішному заснована 2012 року на творчо-виробничій базі Національного музею-заповідника українського гончарства. Мета резиденції — підтримка художників-керамістів України через створення умов для виготовлення авторських творів і влаштування персональної виставки; формування персональних колекцій митців України в збірці музею-заповідника. Взяти участь може будь-який художник-кераміст, який погоджується із запропонованими умовами, чия заявка (авторський арт-проект) на перебування в резиденції схвалена і з яким укладено відповідний цивільно-правовий договір. Місце проведення: Полтавська область, селище Опішне.
Арт-резиденція у Донецьку «Ізоляція». «Ізоляція» захоплена терористами і подальша доля та перспективи відновлення її діяльності в Донецьку невідомі. Проте ті резиденції, які вже відбулися з 2010 року мали надзвичайно важливе значення і для художників і для місцевої громади. Щороку для проведення резиденції запрошували різних кураторів, які в свою чергу відбирали учасників та визначали тематику, так чи інакше пов’язану з місцевим, донецьким контекстом. Сьогодні «Ізоляція», працює у Києві, продовжуючи обживати мистецтвом території.
Наймолодшою арт-резиденцією стала ініціатива Івано-Франківського проекту «Тепле місто».
Арт-резиденція для художників, скульпторів та інших творчих людей незабаром запрацює в Івано-Франківську. Допоможе у цьому організаторам художник Євген Самборський, що сам неодноразовий резидент різних програм. Координатор проекту Роман Малиновський повідомив про створення 18 листопада 2014 року.
Арт-резиденція передбачає запрошення художника світового рівня на тимчасове проживання до Івано-Франківська, до 60 днів, під час якого художник знайомиться з унікальністю топосу, урбаністичним ландшафтом, культурними складовими міста і створює арт-об’єкт у відкритому просторі. Таким чином, Арт-резиденція сповідує ідею виходу мистецтва за межі галереї, у відкрите середовище. Мистецькі проекти, котрі надаються для такої ідеї, пов’язані з архітектурою, скульптурою, стріт-артом, настінним живописом, саме з такими техніками буде пов’язана робота резидента.
Під час свого перебування в Івано-Франківську резидент проведе відкриті зустрічі, воркшопи, майстер-класи. Мета його перебування – це відкритий діалог про мистецтво та ті завдання, які воно виконує у ХХІ столітті на етапі інформаційного та смислового поступу. Участь в такому «відкритому діалозі» можуть взяти не лише художники, але всі бажаючі. В сучасному світі мистецьке середовище апелює до питань, котрі торкаються кожної людини. Художники формулюють питання сучасності у своїх арт-роботах, інсталяціях, геппенінгах, і в такий спосіб по-інакшому, через призму образних символів, говорять про актуальні та дочасні теми.
«Ідея дуже проста, адже жодного колеса ми не видумували, тільки запозичили світову практику. Ми запрошуємо художників чи скульпторів зі світовим іменем до Франківська на місячний термін або більше. За цей час вони створюють певний арт-об’єкт в місті, спілкуються з людьми, студентами тощо. З нашого боку, житло, харчування, кишенькові витрати і таке подібне», — пояснює Малиновський.
Потрібно згадати також невеличке містечко Шаргород на Вінниччині. В середині 2000-х там відбувалися масштабні художні та архітектурні симпозіуми, відомі як «Арт-Шаргород» та «Арх-Шаргород», за участі Олега Кулика, Іллі Чичкана, Олега Тістола, Миколи Рідного, Анатолія Бєлова, Жанни Кадирової та багатьох інших. Там планували створити постійно діючу резиденцію для художників, підготували інфраструктуру, і… на цьому діло зупинилося. Сьогодні Жанна їздить в Шаргород для роботи над своїми масштабними проектами. Художниця намагається привернути увагу Київських арт-інституцій до Шаргороду, та пропонує втілити ідею створення там арт-резиденції.
Варто сподіватись, що програми арт-резиденцій в Україні матимуть значний розвиток. Адже це є запорукою децентралізації, котра справді потрібна не тільки в економіко-соціальному полі, а і в культурному. Розвиваючи ідею культурної ідентичності кожного окремого регіону країни та тісно поєднуючи їх з професійними горизонтальними зв'язками є можливість досягти такої бажаної для нас сьогодні єдності.
Автори: Женя Моляр, Людмила Ничай
