chrome firefox opera safari iexplorer

Хворі на СНІД б’ють на сполох: через три тижні закінчаться ліки для 20 тисяч ВІЛ-позитивних людей

28 травня 2015 о 10:25

ВІЛ-позитивні люди під стіни уряду виходять не вперше. Проте цього разу — на кону життя. Все через провал державної програми закупівлі життєво важливих препаратів, пише Україна молода.

«Сьогодні ми знову опинилися в ситуації, яку може вирішити тільки політична воля керівництва держави, для прискорення процесу поставки ліків», — розповідає Володимир Жовтяк, голова Всеукраїнської мережі людей, які живуть iз ВІЛ/СНІД.

Причиною гострої нестачі ліків є рішення, яке ухвалили минулого року. У 2014-му до постанови Кабінету Міністрів України була внесена «лобістська норма», яка дозволила постачальникам препаратів отримати 100% передоплату товару і 6 місяців відтермінування поставок. Медикаменти, за документами, мали б надійти ще до кінця минулого року, але люди сподіваються отримати їх хоча б цього червня.

У відкритому зверненні до Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка йдеться також і про Національну дитячу клініку «Охматдит». Там станом на сьогодні є лише 23 упаковки препаратів для 110 дітей iз ВІЛ. 

«Торік рішенням Кабміну було здійснено страшну помилку, яка тепер коштує пацієнтам життя. Це слід виправити негайно», — зазначає один з організаторів акції Дмитро Шерембей.

Привернути увагу сьогодні, щоб жити завтра, учасники мітингу вирішили великими плакатами з надписами «Заброньовано під кладовище для ВІЛ-позитивних людей». До акції приєдналися люди з 13 регіонів нашої країни. Найвідчайдушніші майструють могили в Маріїнському парку. Тим часом, за даними Українського центру контролю за захворюваннями, Глобальний фонд боротьби з поширенням ВІЛ-СНІДу готовий надати Україні необхідні препарати, яких має вистачити до кінця року.

14 листопада

Інші дати
Народився Андрій Малишко
(1912, м.Обухів, Київська область - 1970), український поет, перекладач, літературний критик. Автор численних збірок поезій («Лірика», «За синім морем», «Далекі орбіти», «Дорога під яворами»), поеми «Прометей».
«Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов»їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої. » (Андрій Малишко)
Розгорнути