chrome firefox opera safari iexplorer

Навколо садиби Косачів у Колодяжному розгортається небезпечне будівництво

13 травня 2015 о 09:05

Наступ на садибу Лесі Українки у селі Колодяжному продовжується. Як повідомляє «Музейний простір Волині», наразі тут планують здійснювати повномасштабну забудову.

Донедавна Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки мав цілком недоторкану охоронну зону, на яку ніхто, ні за яких перемін влади, не посягав. Вона була доглянута: підкошена, підрізана... Музейні сусіди у 1978 році віддали частину власних земельних ділянок для побудови літературного музею; взамін отримали земельні ділянки, які розміщенні в охоронній зоні музею (без права забудови та приватизації).

Ситуація почала змінюватися із сумнозвісною операцією „ТОПОЛІ”. Було вирізано 140 тополь, які росли на землі, яка належить музею, і добровільною здачею земельних ділянок під забудову.

Зараз планується повномасштабна забудова охоронної зони музею в районі парку, ставка і кадуба Лесі Українки (7 ділянок).

Забудова загрожує втратою частини парку ім. Лесі Українки, Косачівського ставка, екологічною небезпекою від стоку каналізаційних вод, які будуть потрапляти у ставок, пишуть Волинські новини.

wikipedia.org

 wikipedia.org

Довідково

Музей Лесі Українки у Колодяжному, літературно-меморіальний музей у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області, заснований 1949 в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

Славетна українська поетеса Леся Українка в селі Колодяжному (Ковельський район Волині) розпочала та написала близько 80 літературних творів, серед яких «Конвалія», «Сафо», «Русалка», «Співець», «В’язень» та ін.

В експозиції музею представлені меморіальні речі як самої Лесі Українки, так і родини Косачів, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

9 листопада

Інші дати
День української писемності та мови
Це свято було встановлено указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Розгорнути
День вшанування преподобного Нестора Літописця
(бл. 1056 – 1113) – київський літописець та письменник-агіограф, чернець Києво-Печерського монастиря. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феордосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті времінних літ».
Розгорнути
Народився Богдан Лепкий
(1872, с.Крегулець, Тернопільська область – 1941) – український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, історик літератури. Творча спадщина Б.Лепкого складає понад 80 власних книг, у тому числі цикл романів «Мазепа», він — упорядник і видавець 62 томів творів української класики з ґрунтовними дослідженнями, примітками, коментарями.
«Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля І зливав на сонні вії Степового запах зілля. Колисав мою колиску Звук підгірської трембіти, Що від неї зорі меркнуть І росою плачуть квіти» (Богдан Лепкий)
Розгорнути

Новини Дивитися всі