chrome firefox opera safari iexplorer

Навколо садиби Косачів у Колодяжному розгортається небезпечне будівництво

13 травня 2015 о 09:05

Наступ на садибу Лесі Українки у селі Колодяжному продовжується. Як повідомляє «Музейний простір Волині», наразі тут планують здійснювати повномасштабну забудову.

Донедавна Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки мав цілком недоторкану охоронну зону, на яку ніхто, ні за яких перемін влади, не посягав. Вона була доглянута: підкошена, підрізана... Музейні сусіди у 1978 році віддали частину власних земельних ділянок для побудови літературного музею; взамін отримали земельні ділянки, які розміщенні в охоронній зоні музею (без права забудови та приватизації).

Ситуація почала змінюватися із сумнозвісною операцією „ТОПОЛІ”. Було вирізано 140 тополь, які росли на землі, яка належить музею, і добровільною здачею земельних ділянок під забудову.

Зараз планується повномасштабна забудова охоронної зони музею в районі парку, ставка і кадуба Лесі Українки (7 ділянок).

Забудова загрожує втратою частини парку ім. Лесі Українки, Косачівського ставка, екологічною небезпекою від стоку каналізаційних вод, які будуть потрапляти у ставок, пишуть Волинські новини.

wikipedia.org

 wikipedia.org

Довідково

Музей Лесі Українки у Колодяжному, літературно-меморіальний музей у с. Колодяжному Ковельського району Волинської області, заснований 1949 в садибі, в якій Леся Українка прожила дитячі й юнацькі роки.

Славетна українська поетеса Леся Українка в селі Колодяжному (Ковельський район Волині) розпочала та написала близько 80 літературних творів, серед яких «Конвалія», «Сафо», «Русалка», «Співець», «В’язень» та ін.

В експозиції музею представлені меморіальні речі як самої Лесі Українки, так і родини Косачів, прижиттєві видання творів поетеси та її матері Олени Пчілки, речі побуту та етнографії Волині, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати.

31 липня

Інші дати
Сергій Подолинський
1850 – громадський і політичний діяч, лікар, соціолог, економіст, публіцист, член «Женевського гуртка».
Розгорнути
Народився Олександр Маркович
(1790, с. Сварково, Сумська область – 1865) – український історик та етнограф. Основні праці присвячені історії дворянства, побута та етнографічним особливостям України.    
«Людське суспільство можливе лише тому, що є різноманітність типів і психологічних осіб окремих людей, бо ніяке суспільство не склалося б із цілком однакових однотипних індивідуумів". (Дмитро Чижевський)
Розгорнути
Народився Ілля Борщов
(1833, м.Петербург, Росія – 1878) – український та російський ботанік, натураліст, фахівець у галузі анатомії та фізіології рослин.  
Розгорнути