У їхній колекції близько двохсот вишитих сорочок практично з усієї України. Не вистачає тільки сорочки з Волині та Луганщини.
Роксолана та Олесь Гривулів до знайомства цікавилися і збирали вишиванки, а після одруження взялися працювати над створенням віртуального музею національної сорочки. Розповідають, що за візерунком вишиванки раніше можна було розпізнати, з якого регіону людина. Наприклад, тільки у Космачі, що на Франківщині, кожен із більше як трьох десятків присілків мав власну техніку. До того ж, українським сорочкам більше притаманні орнаментальні візерунки. Квіти, а надто троянди на вишиванках з’явилися значно пізніше.
За словами Роксолани, ідейними натхненниками таких візерунків стали французи, які в Україні торгували милом власного виробництва.
— Для того, щоб мило купувалося, французи пакували його в такі гарні папірці у вигляді вишивки троянд. А людям сподобалося, тож спробували перенести візерунки на полотно, — пояснила Роксолана.
Гривули кажуть, що основне їхнє завдання — докопатися глибин, автентичності кожного населеного пункту, тому що це характеризує його культуру. До того ж, зібрана інформація має бути доступна для кожного, переконане подружжя. Тому й намагаються створити віртуальний музей. А поки фото вишиванок Гривули публікують у соцмережах, пише PRESS-ЦЕНТР із посиланням на zaxid.net.
