chrome firefox opera safari iexplorer

У прокат виходять невідомі фільми знаменитих українськийх режисерів

27 травня 2015 о 09:44

28 травня в широкий прокат виходить добірка короткометражних фільмів «Великі короткі метри», складена з дипломних робіт знаменитих українських режисерів, які починали свою кар’єру в 1980-х роках. Серія «Великі короткі метри» започаткована Національним Центром Олександра Довженка. До добірки увійшли роботи Ігоря Мінаєва, Ади Квіраї, Олеся Янчука, Олександра Роднянського, російського режисера Володимира Кучинського. Прем’єра відбудеться в столичному кінотеатрі «Київ». На великому екрані дипломні роботи майстрів матимуть змогу побачити глядачі Львова, Одеси, Запоріжжя, Черкас, Чернівців.

«Добірка складається з рідкісних фільмів, які навіть не завжди можна зустріти у фільмографіях режисерів. Ці стрічки займають важливе місце у творчій біографії їх авторів, демонструють, як формувався їх кінематографічний почерк, і  влучно передають загальний настрій, атмосферу епохи. У 80-х роках уже частково відкрилася «залізна завіса», і радянські митці отримали доступ до величезного пласту західної культури ХХ століття, зустрілися з розмаїттям форм, тем і жанрів, які дуже вплинули на їх режисерські пошуки. Кінематографісти робили спроби вписати свої роботи в європейський контекст, разом із тим виразивши та осмисливши тогочасну їм дійсність», — розповів Cultprostir Олександр Прокопенко, співробітник Національного Центру Олександра Довженка.

Джерело: cultprostir.ua
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути