chrome firefox opera safari iexplorer

Реконструкція музею Тараса Шевченка значно зашкодила йому?

11 червня 2015 о 14:17

Письменники, музейники, реставратори й архітектори, стривожені реконструкцією Національного музею Тараса Шевченка, звертаються до керівництва України. Вони стверджують, що реконструкція зашкодила музею, і тепер експозиція – у небезпеці, повідомляє ЛітАкцент.

Подаємо текст звернення:

Президенту України Петру Порошенку
Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку
Голові Верховної Ради Володимиру Гройсману
Віце-прем’єр-міністру України, міністру культури України
В’ячеславу Кириленку
Голові Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
Миколі Княжицькому

Звернення учасників «круглого столу»
«Спадщина Тараса Шевченка в небезпеці»

До 200-літнього ювілею Тараса Шевченка були заплановані ремонтно-реставраційні роботи в Національному музеї Тараса Шевченка. В процесі їх здійснення допущено ряд порушень.

Без конкурсу проектних робіт їх здійснила архітектор Лариса Скорик, яка, до того ж, не має відповідної ліцензії.

Замовником робіт спочатку був Музей в особі генерального директора Дмитра Стуса, а згодом у ролі замовника виступило комунальне підприємство «Житлоінвестбуд». Виконавцями стали 24 будівельні організації, з яких жодна, як і генеральний підрядник СТ «Інбуд», не має ліцензії на здійснення робіт на об’єктах, що є пам’ятками культурної спадщини.

Результати цього дилетанства:

  • Замість реставраційних робіт на об’єкті, що є пам’яткою культурної спадщини, здійснено повномасштабну реконструкцію, заборонену Законом України «Про охорону культурної спадщини».
  • В палацовій споруді замуровано головний вхід. Замуровано ще четверо дверей і ряд вікон, через що безцінні фонди музею – оригінали творів Тараса Шевченка, документи, меморії, стародруки тощо – опинилися в пастці.
    У разі непередбаченої ситуації колекцію музею евакуювати надзвичайно проблематично. Вона під загрозою! Це також стосується відвідувачів і музейних працівників.
  • Роботи на фасадах проведені недбало, втрачено цілий ряд деталей декору, самочинно змінений первісний колір стін.
  • У дворі музею знищено рекреаційну зону. На місці саду і квітників зведено впритул до палацу скляний атріум, який спотворив пам’ятку архітектури, позбавив повноцінного денного світла половину музейних залів, негативно впливає на температурно-вологісний режим у головному приміщенні. Споруда зведена не лише всупереч закону, а й неякісно – при негоді її заливає дощем.
  • Атріум досі не зданий в експлуатацію, а саме через нього тепер, із «заднього ходу» вхід до музею. Просто вхід, отвір, двері до музею відсутні!
  • Архітектор Л. Скорик, не маючи досвіду експозиціонера, окрім сумнівного «канівського», керувала також побудовою нової експозиції музею. Як і в Каневі, наслідок такого керівництва катастрофічний. З музею зникла ошатність палацу, вивітрився дух самого поета, експонатура розміщена хаотично, деякі стародруки й речі, тексти Поета лежать практично на підлозі, перший «Кобзар» важко віднайти, Шевченкова «Катерина» теж загублена в експозиції, а в першому залі відвідувача зустрічає… портрет Катерини-імператриці.

Далі так тривати не може.

ВИМАГАЄМО

Негайного створення експертної комісії за участі архітекторів, фахівців з реставрації пам’яток культурної спадщини, юристів, фінансистів, письменників, художників, музейних діячів, представників служби державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту для комплексного вивчення вказаних проблем.

Порушення питання про відшкодування, Згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини», завданих Національному музею Тараса Шевченка збитків за рахунок автора проекту та виконавців.

Усунення архітектора Л. Скорик від робіт з реставрації культурних пам’яток всіх категорій з огляду на відсутність у неї відповідної фахової підготовки, ліцензії та беручи до уваги наслідки її роботи в Шевченківському національному заповіднику в Каневі і в Національному музеї Тараса Шевченка.

Звільнення з посади генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Дмитра Стуса – ініціатора незаконної реконструкції і забороненого на території пам’ятки капітального будівництва.

До вирішення всіх питань вважаємо за необхідне:

Терміново розмурувати головний вхід до Музею з боку бульвару Тараса Шевченка для полегшення евакуації людей і фондів у випадку надзвичайної ситуації.

Тимчасово припинити широкий доступ до атріуму, оскільки об’єкт не зданий в експлуатацію, і до музейних залів – до повного вияснення питання про пожежну безпеку в музеї.

І. Дорофієнко. Головний художник-реставратор корпорації «Укрреставрація».
О. Рутковська. Директор Інституту «УкрНДІпроектреставрація»
В. Безякін. Головний архітектор проектів Інституту «УкрНДІпроектреставрація».
О. Шокало. Культуролог.
Ю. Овсієнко. Юрист.
Н. Клименко. Музейник, поетеса.
О. Шалак. Кандидат філологічних наук, поетеса.
А. Гайдамака.Народний художник України.
Р. Мельник. Доцент НаУКМА.
Л. Таран. Письменниця, музейник.
В. Портяк. Письменник.
О. Бакуменко. Відповідальний секретар Національної спілки письменників України.
В. Даниленко. Голова Київської організації Національної спілки письменників України.
М. Сидоржевський. Голова Національної спілки письменників України.

3 червня 2015 року,
м. Київ, вул. Банкова, 2,
Національна спілка письменників України

 

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути