chrome firefox opera safari iexplorer

Дирекції Національного музею Тараса Шевченка рекомендують відновити попередню експозицію

21 листопада 2013 о 13:35

Парламентський комітет з питань культури і духовності рекомендував Міністерству культури відновити попередню експозицію музею із внесенням необхідних змін.

Як пише Україна молода, таке рішення комітет прийняв після недавніх громадських слухань, які відбулися в музеї, з огляду на «глибоку контраверсійність запропонованого проекту, вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості щодо ключових положень» та «гранично низький стан готовності Музею до робіт зі створення нової експозиції».

Питаннями перебудови музею Шевченка переймаються і відомі фахівці музейної справи та громадські діячі, які днями підписали звернення до Президента, Верховної Ради, уряду України, в якому вимагають «припинити руйнування музею».

Вони стурбовані тим, що «замість ремонтно–реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво», в результаті чого на території історико–культурного призначення «зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення».

Автори звернення наголошують, що «поспішно замислена й проваджена реконструкція Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно–об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі.

«Перетворення Музею здійснюється безсоромно–кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців та музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах».

Єдиним розсудливим виходом із ситуації автори звернення називають «перенесення всіх мегаломанських планів із «перезавантаження» Музею на довготермінову перспективу і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції».

Звернення підписали: В’яче­слав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Анатолій Гайдамака, Павло Мовчан, Марія Матіос, Ігор Калинець, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Максим Стрiха, Вiра Агєєва, Вiра Вовк, Микола Рябчук та інші науковцi й дiячi культури.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути