chrome firefox opera safari iexplorer

Дирекції Національного музею Тараса Шевченка рекомендують відновити попередню експозицію

21 листопада 2013 о 13:35

Парламентський комітет з питань культури і духовності рекомендував Міністерству культури відновити попередню експозицію музею із внесенням необхідних змін.

Як пише Україна молода, таке рішення комітет прийняв після недавніх громадських слухань, які відбулися в музеї, з огляду на «глибоку контраверсійність запропонованого проекту, вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості щодо ключових положень» та «гранично низький стан готовності Музею до робіт зі створення нової експозиції».

Питаннями перебудови музею Шевченка переймаються і відомі фахівці музейної справи та громадські діячі, які днями підписали звернення до Президента, Верховної Ради, уряду України, в якому вимагають «припинити руйнування музею».

Вони стурбовані тим, що «замість ремонтно–реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво», в результаті чого на території історико–культурного призначення «зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення».

Автори звернення наголошують, що «поспішно замислена й проваджена реконструкція Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно–об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі.

«Перетворення Музею здійснюється безсоромно–кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців та музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах».

Єдиним розсудливим виходом із ситуації автори звернення називають «перенесення всіх мегаломанських планів із «перезавантаження» Музею на довготермінову перспективу і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції».

Звернення підписали: В’яче­слав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Анатолій Гайдамака, Павло Мовчан, Марія Матіос, Ігор Калинець, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Максим Стрiха, Вiра Агєєва, Вiра Вовк, Микола Рябчук та інші науковцi й дiячi культури.

13 вересня

Інші дати
13 вересня відзначають:
День комп’ютерника і програміста.
Розгорнути
Народився Борис Харчук
(1931, с. лози Тернопільської обл. - 1988) -  український письменник, журналіст. Автор понад двох десятків книжок, серед яких епічний роман у 4-х томах "Волинь", романів "Місяць над майданом", "Хліб насущний" та низки збірок оповідань і повістей для юнацтва, публіцистичних статей на захист рідної мови.
Розгорнути
Народився Анатоль Свидницький (Петриченко)
(1834–1871) – український письменник, громадський діяч і фольклорист. Автор роману «Люборацькі» (хроніка занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях). І. Франко називав роман першим реалістичним романом на побутовому тлі.
«В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти»
Розгорнути

Новини Дивитися всі