chrome firefox opera safari iexplorer

На реконструкції Музею Шевченка хтось добряче «нагрів руки»

04 січня 2012 о 10:03

Заступник голови Верховної Ради Микола ТОМЕНКО направив звернення генеральному прокурору Віктору ПШОНЦІ з проханням здійснити перевірку ефективності використання державних бюджетних коштів при здійсненні реконструкції музею Тараса Шевченка в Каневі в період 2010—2011 років.

Про це повідомили у прес-службі М.ТОМЕНКА.

У своєму зверненні віце-спікер нагадав, що реконструкція та реставрація об’єктів Шевченківського національного заповідника у Каневі була розпочата у зв’язку з підготовкою до відзначення в 2011 році 150-річчя з дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні та у 2014 році – 200-річчя від дня його народження, а фінансування будівництва вказаного меморіального комплексу здійснювалося переважно коштами державного бюджету України.

Окрім того, за словами М.ТОМЕНКА, історія з реконструкцією оновленого будинку-музею Тараса Шевченка в Шевченківському національному заповіднику дає підстави говорити про те, що «якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині і навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували швидше бізнес-офіс».

Віце-спікер нагадав, що реконструкція музею до визначеної дати відбувалася в авральному режимі без дотримання елементарних будівельних чи мистецьких норм та стандартів. Це, за словами політика, призвело до того, що уже сьогодні є негативні наслідки. Так, сама місцева влада інформує про проблеми з мармуровим покриттям. За оцінками фахівців та експертів, в приміщенні музею повністю відсутня гідроізоляція будівлі.

«Якщо взяти до уваги, що з моменту урочистого відкриття музею пройшло трохи більше року, дані факти наводять на думку про можливе нецільове та неефективне використання коштів, виділених на реконструкцію музею та допущені у зв’язку з цим зловживання на заключній стадії робіт», — наголосив віце-спікер.

Враховуючи значення та високий статус Шевченківського національного заповідника у Каневі, та те, що в 2014 році Україна святкуватиме 200-річний ювілей від дня народження видатного українця, М.ТОМЕНКО попросив генпрокурора здійснити перевірку ефективності використання державних бюджетних коштів при здійсненні реконструкції музею Тараса Шевченка в Каневі в період 2010—2011 років.

 

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі