chrome firefox opera safari iexplorer

Ремонтуючи могилу Кобзаря, будівельники потовкли мармурові плити вартістю 1,5 мільйона

06 січня 2012 о 12:32

Після багаторічної тяганини з ремонтом Шевченкового музею в Каневі з’явилася ще одна неприємна і не менш резонансна новина — під час реставрації могили Кобзаря київські будівельники так «старалися», що розтовкли своєю технікою недавно покладені мармурові плити.

Василь Коломієць, недавній міський голова Канева, який нині працює генеральним директором Шевченківського національного заповідника, у коментарі черкаському інтернет–виданню «НародUA» зазначив: мармурові плити на могилі Тараса Шевченка було зруйновано будівельниками київського ТОВ «Рембудре­ставрація». Ці плити (їхня вартість — 1,5 млн. гривень) було замінено зовсім недавно, наприкінці літа позаминулого року, коли весь музейний комплекс зазнав грандіозної і, на думку багатьох, невмотивованої реконструкції. Суму збитків від діяльності горе–ремонтників пан Василь не називає, каже: її ще рахують спеціалісти.

Проте у скандал своє «відро гасу» підлив заступник Голови Верховної Ради, уродженець Черкащини Микола Томенко. Він звернувся з листом до Генерального прокурора Віктора Пшонки з проханням перевірити ефективність використання державних коштів під час реконструкції Музею Тараса Шевченка на Чернечій горі в 2010—2011 роках.

Історія з реконструкцією музею, наголошує віце–спікер, «дає підстави говорити про те, що, якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині й навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували, швидше, бізнес–офіс». І зауважує, реконструкція «до дати» (тобто до 150–річчя від дня перепоховання великого поета. — Ред.) була авральною, нехтувалися елементарні будівельні й мистецькі стандарти, що призвело до негативних наслідків, зокрема проблем із мармуровими плитами та тим, що «в приміщенні музею повністю відсутня гідроізоляція». «Якщо взяти до уваги, що з моменту урочистого відкриття музею пройшло трохи більше року, дані факти наводять на думку про можливе нецільове та неефективне використання коштів, виділених на реконструкцію та допущені у зв’язку з цим зловживання на заключній стадії робіт», — підкреслює Томенко.

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути

Новини Дивитися всі