chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні закінчився Петрівський піст

12 липня 2015 о 10:01

8 червня цього року розпочався Петрів піст, який починається через тиждень після Святої Трійці, у понеділок після Неділі Всіх Святих. Триває він до свята апостолів Петра і Павла (12 липня).

Петрівський піст (у народі — Петрівка) присвячений апостолам Петру і Павлу, яких церква величає Першоверховними.

Петрів піст закінчується завжди 12 липня, у день святкування пам’яті святих апостолів Петра і Павла, а ось початок його залежить від Пасхи. Розпочинається він тоді, коли завершується пасхальне коло богослужінь, тобто через тиждень після Святої Трійці, у понеділок.

Традиція дотримання цього посту відома з перших часів християнства. Хоча на Україні існує легенда, що колись Петрівки не було, і чоловіки ласували маслом і сметаною щодня, скільки хотіли, через що «худнув» сімейний бюджет. Тому жінки порадились і запровадили Петрів піст, але не змогли домовитися про його тривалість.

Петрівка — піст не дуже строгий, дозволялося вживати рибу, тому що святі апостоли були рибалками. В деяких місцях день Петра вважався святом рибалок, тому що апостол Петро всюди відомий як покровитель рибного промислу. Раніше рибалки молилися йому, відправляли молебні, всією громадою збирали на свічку, яку ставили в церкві перед іконою Петра.

Петрівка — гаряча пора літньої праці, коли найдовші дні й найкоротші ночі. Перший день Петрівки вважався початком косовиці сіна.

Після Петра в багатьох регіонах України розпочиналися жнива, тому й каже прислів’я, що «святий Петро жито зажинає».

Відомий староукраїнський звичай пекти на Петрів день хліб із нового жита (або ячного борошна), нажатого хоч і зеленкуватим. Ці нові хліби несли освячувати до церкви в день св. Петра, а в багатих господарів освячували їх удома після обідні, і тоді вже, коли священик прочитав над ними «Отче наш», їх розламували і роздавали всім парафіянам або всім домашнім.

М. Максимович зазначає, що «в давнину ячмінь зжинали до Петра і в Києві на Петра святили ячний хліб, хоча б і спечений із недоспілого зерна». Часто «старого» хліба не вистачало до нового врожаю, тому існувало прислів’я: «Петрівка — на хліб катівка», або «Петрівка — голодівка, а Спасовка — ласовка».

Велика любов була в українців до апостолів Петра і Павла. В численних казках і легендах оповідається, як вони мандрували по світу і завжди допомагали людям. Тому день св. Петра і Павла був на Україні великим святом. До нього готувалися заздалегідь: білили хати, вішали чисті рушники, зранку обов’язково йшли до церкви.

 «Рідна країна»

Розділи: Традиції

31 березня

Інші дати
Микола Бокаріус
1869 – український вчений, один із засновників судової медицини. Першому в Україні було присвоєно звання заслуженого професора (1925). Єдиний в Україні Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи носить ім’я його засновника – професора М.С. Бокаріуса.
Розгорнути
Борис Срезневський
1857 – російський і український метеоролог і кліматолог, професор, організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії.
Розгорнути
Корній Чуковський (Микола Корнейчуков)
(1882, м. Санкт-Петербург, Росія - 1969) – російський письменник, перекладач і літературознавець українського походження. Перекладач українських поетів (збірка «Молода Україна»), упорядник кількох видань російських перекладів Тараса Шевченка, автор нарису «Шевченко» (1911). Автор славнозвісних творів для дітей «Айболит», «Мойдодир», «Муха-Цокотуха» та ін.
«Поразительнее всего то, что широкие читательские массы России угадывали гениальность Шевченко даже сквозь плохие переводы, даже несмотря на цензурные бреши. Они так жадно хотели узнать, изучить его твор¬чество, в котором чувствовали столько родного, что требовали и требуют все новых изданий его «Кобзаря» в переводе на русский язык.» (Корній Чуковський).
Розгорнути
Народився Микола Міхновський
(1873, с.Турівка Полтавська область – 1924) – український політичний та громадський діяч, правник, публіцист, ідеолог державної самостійності України, автор славнозвісної брошури «Самостійна Україна».
«І нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність. Вперед ! Бо нам ні на кого надіятися і нічого озиратися назад». (Микола Міхновський)
Розгорнути