chrome firefox opera safari iexplorer

Ватикан офіційно проголосив праведним Андрея Шептицького

21 липня 2015 о 15:30

Папа Франциск підписав декрет, яким усьому світу проголосив геройські чесноти митрополита Андрея Шептицького. Відтак уся Вселенська Церква тепер називає його праведним і закликає всіх наслідувати його чесноти, пише Zaxid.net.

Так напередодні прощі до Зарваниці завершився найважливіший етап прославлення митрополита, відзначив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) 19 липня в одному з найбільших відпустових місць УГКЦ Зарваниці, інформує Департамент інформації УГКЦ.

Таким чином Папа Франциск зробив перший крок до беатифікації Андрея Шептицького. Проголошення декрету про героїчність чеснот митрополита УГКЦ є необхідним для початку процесу беатифікації духовного лідера українських греко-католиків.

Блаженніший Святослав вважає, що Папа Франциск, підписавши цей декрет, зробив «особливий подарунок нам, греко-католикам, нам, українцям».

За словами Предстоятеля Церкви, Андрей Шептицький перевів свій народ і своїх вірних, як етнарх українського народу і батько свої Церкви, через дві світові війни.

«Уся його молитва, уся його праця може бути підсумована в трьох найважливіших моментах: єдність, святість і віра в Бога. Він усе своє життя працював над єдністю всередині українського народу, який тоді був поділений кордонами між різними імперіями. Працював і молився над єдністю Української Церкви, бо був переконаний, що без церковної єдності годі здобути нам суспільну єдність. Він закликав своїх людей до геройських чеснот, які сам утілював у своєму житті. Закликав їх бути святими, бо лише тоді вони зможуть бути добрими громадянами і відповідальними будівниками своєї держави. Але найбільше він учив людей вірити в Бога», – розповів Блаженніший Святослав.

Особливо Блаженніший Святослав відзначив любов митрополита Андрея до Пречистої Діви Марії. «Під час найглибших лихоліть він бачив майбутнє, він мав внутрішній зір віри, яким можна було бачити, що станеться з рідним народом опісля. Ми знаємо, що вже на смертному ложі, коли його тілесні очі закривалися, він побачив наше майбутнє. І вирік пророцтво: Україна після великого руйнування встане зі свого упадку. Мир, злагода, висока культура запанують у ній, але щоб це сталося, треба молитися, треба, щоб Господь Бог і Мати Божа заопікувалися українським народом. І про це, мабуть, він благає сьогодні перед престолом Всевишнього», – сказав Глава Церкви.

Зауважив Блаженніший Святослав і те, що цьогорічна Всеукраїнська проща до Зарваниці також була присвячена Шептицькому. Він пригадав, що митрополит Андрей мав особливий стосунок до цього святого місця, оскільки «розбудовував Зарваницю. Не раз сам сюди приїжджав. І залишив нам унікальну пам’ятку від своїх паломницьких відвідин Зарваниці – «Пам’ятка із Зарваниці».

Андрей Шептицький був видатним реформатором та меценатом УГКЦ, популяризатором ідеї незалежності України, проте його постать неоднозначно сприймається істориками. Шептицького звинувачують в прихильності до нацистів у 1941 році, хоча він сам неодноразово засуджував їхні дії.

Вже були безуспішні спроби беатифікації митрополита у 1950-х та 1960-х роках. Водночас Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова у 2001 році висловив сподівання, що Шептицький колись долучиться до сонму святих.

Беатифіакація у Католицькій Церкві – це акт зарахування особи до лику блаженних. Беатифікація розглядається як «нижчий рівень», етап у процесі підготовки канонізації. З VIII століття право беатифікації належить винятково Папі Римському.

Нагадаємо, 29 липня 2015 року відзначатимемо 150-ту річницю з народження митрополита Андрея Шептицького. До цього дня у Львові мають встановити пам’ятник Шептицькому на площі св. Юра. Довкола проекту з реконструкції площі розгорілись дискусії. Громадські та мистецькі середовища Львова критично поставились до ідеї масштабної перебудови площі св. Юра. Врешті, громада, представники міського самоврядування та представники УГКЦ підписали меморандум, яким зобов’язались спільно шукати консенсусне рішення щодо реконструкції площі св. Юра.

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути