Лише третина українських експортерів скористалися перевагами, що країна має від односторонніх торговельних преференцій ЄС. Такими є результати дослідження, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
За результатами дослідження, проведеного у квітні-травні цього року, головною проблемою підприємці називають брак інформації щодо можливостей експорту до ЄС.
За попередніми оцінками Інституту економічних досліджень, торговельні преференції від ЄС, що були запроваджені наприкінці квітня 2014 року, мали збільшити український експорт на цьому напрямку на 4,5% за рік.
Проте цього не сталося. За весь 2014 рік український експорт до ЄС зріс лише на 1,5% (при загальному річному падінні експорту на 23,5%), а у 2015-му навітьпочав скорочуватися і за першу половину року знизився на 35,1%.
Очікувалося, що галузями, які найбільше виграють від лібералізації торгівлі із ЄС, мають стати підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості. Але в реальності перевагами скористалися підприємства, що виробляють будівельні матеріали та харчова промисловість, а менш активно використовували сільгоспвиробники, каже експерт Інституту економічних досліджень Оксана Кузяків.
Експерт зауважує, що найбільше перевагами лібералізації торгівлі із ЄС скористалися великі підприємства, які мають більше можливостей для фінансування експортних проектів та пошуку торговельних партнерів у ЄС.
«Знань бракує саме у тої частини бізнесу, яка могла би створити (новий експортний. — Ред.) потенціал», — заявила Оксана Кузяків.
Негатив переважив
Дослідники кажуть, що торговельні преференції, запроваджені Єврокомісією в односторонньому режимі до того, як повністю набуде чинності угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС, загалом мали позитивний ефект.
Проте вони не були єдиним чинником, який у 2014—2015 роках визначав динаміку торгівлі із Європою.
Теоретично сприяти експорту могла б девальвація гривні, потреба у швидкій переорієнтації з російського ринку, хороший врожай. Але вплив негативних чинників — анексія Криму Росією і конфлікт на Сході, падіння цін на сировину на світових ринках та подорожчання імпортної сировини — переважив.
Експерт звертає увагу, що Україна не використала і надані ЄС квоти переважно через невідповідність продукції європейським стандартам безпеки.
Як каже голова правління Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський, далися взнаки і загальні проблеми українського експорту:
«Всі традиційні проблеми, яким треба дати раду, залишаються. Це і сертифікати, і якість продукції, пошук торговельних партнерів. З іншого боку, ми повинні відверто говорити, що вплив військових дій в економічному плані є значно ширшим, ніж ми думали ще на початку цього року. І це не тільки питання, пов'язані із військовими витратами, це й питання розпаду традиційних виробничо-комерційних зв'язків».
Пан Бураковський додає, що українські виробники одразу пішли на дуже конкурентні ринки, часто не враховуючи його потреби: «Ми весь час говоримо про те, які ще товари ми можемо туди поставляти. А питання треба ставити по-іншому: які наші продукти будуть купувати у Європейському Союзі? І тоді вже виробляти відповідні продукти».
Під час опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень, жоден із респондентів не помітив якогось негативного впливу торговельних преференцій від ЄС. Як безумовно позитивне явище його оцінили 53% великих підприємств, 42% середніх та 35% малих підприємств.
