Міська рада Артемівська Донецької області ухвалила рішення про повернення місту давньої історичної назви — Бахмут. Однак офіційно місто перейменують лише після відповідного рішення Верховної Ради, тобто через три місяці. А поки на черзі для зміни назви ще понад 900 українських міст і сіл України, пише Україна молода.

Бахмут існував із 1571 року до 1924-го. Після загибелі російського більшовика Артема (Федора Сергеєва), більш відомого як засновник так званої Донецько-Криворізької радянської республіки, місто перейменували на Артемівськ. Тепер йому повертають історичну назву. Багато місцевих мешканців одразу виступили категорично проти, вважаючи, що через перейменування доведеться змінювати місце прописки, або ж нова назва міста завадить їм проголосувати на виборах. Утім усі побоювання виявилися марними.

Головне в процесі не факт перейменування, а зміни в головах, наголошує співробітник Українського інституту національної пам’яті, один з авторів низки законів про декомунізацію, історик Сергій Рябенко. «Крім виконання закону в частині топоніміки, має відбутися й відповідна зміна у свідомості населення, яке проживає як у місті Артемівськ, так і в інших містах Донецької області чи всієї України. Було б наївним думати, що з ухваленням закону все різко зміниться. Звичайно, що цей процес буде досить тривалим і нелегким, але його колись потрібно було починати. І маленький крок, який міськрада Артемівська зробила, — один із маленьких, але важливих кроків», — каже «УМ» науковець.

«Штамп у документі з попередньою назвою буде дійсним, поки людина його не переоформить, тож питання використання права голосу не виникатиме. Заміну документів громадянами, які є жителями перейменованого регіону, проводитимуть безплатно, — розповів «УМ» голова міськради Бахмуту (Артемівська) Олексій Рева. — Що стосується витрат органів самоврядування, то в чинному законодавстві вони зводяться до виготовлення нових табличок, нових покажчиків і нових дорожних знаків».

Місцева громадська активістка Оксана Дворових перейменування свого міста активно підтримувала і навіть була однією з ініціаторок винесення цього питання на сесію міськради, але все-таки жінка вважає, що таке рішення — лише косметичне. «Ми не впевнені, що це перейменування пройде швидко. Влада в нас залишилася та сама, що була при сепаратистах. Хоча сьогодні вони вже говорять красиво, що ми одна країна», — розповідає вона.

Артемівськ став першим містом, де проголосували за зміну назви. На черзі на перейменування ще два українськi обласнi центри — Дніпропетровськ та Кіровоград. Загалом в Україні 42 населених пункти підпадають під дію закону. Сергій Рябенко припускає, що причина, чому чиновники на місцях не поспішають iз перейменуванням, полягає у наближенні місцевих виборів (таке рішення може не сподобатися електорату), і прогнозує, що процес декомунізації набагато пришвидшиться після 25 жовтня.