На Тернопільщині відбувся фольклорно-мистецький фестиваль"Борщівські вишиванки". Це мистецьке дійство вирізняється серед усіх 30 фестивалів і свят, які щорічно проводяться у Тернопільській області. Захід представляє багатство борщівської вишиванки. Відтак мета фестивалю – відродити техніки вишиття борщівської сорочки, зберегти автентичність українського національного костюма, пише газета «День».
Борщівська вишиванка – це сорочка, вишита чорними нитками, яка стала своєрідною візитівкою Тернопільщини.
Згідно з легендою, домінуючий чорний колір вишиття пов’язаний із трагічними подіями XV-XVII ст., коли на Борщівський край постійно нападали турки і татари. Після одного з таких набігів у кількох наддністрянських селах загинули всі чоловіки. Тоді дівчата і жінки заприсяглися протягом кількох поколінь носити жалобу за загиблими і вінчатися у сорочках, вишитих чорними нитками.
«Ця спадщина принесена з глибокого Трипілля і з ближніх століть, коли у нашому краї перебували турки. В цей період появився такий новий вид вишиття. А на самому вишитті ми бачимо узори, які виявлені на глечиках в печері “Вертеба” (село Більче-Золоте). В цій печері збережена наша культурна спадщина, якій 5 тисяч років. 8 років тому напередодні святкуванні 550-річчя міста Борщів напрацювали такий формат проведення фестивалю “В Борщівському краї цвітуть вишиванки”. Окрім представлення вишитих виробів, ми проводимо фестиваль борщу “Борщ’їв”», – каже міський голова Борщова Іван Башняк.
Етнографічну колекцію Борщівського обласного краєзнавчого музею наукові працівники збирають вже більше 35 років. У ній понад 200 вишитих виробів. Для виставки відібрали близько 100 робіт – найяскравіші і рідкісні зразки.
Фахівці розповідають, що на борщівських сорочках – різноманітні техніки: колодки, лічильна гладь, верхоплут, різні ланцюжки, мережки.
«Якщо в цілій Україні знають більше 100 технік, на Борщівщині майстрині вміли користуватися понад 50 техніками у вишитті цих сорочок. Так само нитки, використовували шерстяні, бавовняні, муліне в поєднанні з металічними нитками. До речі, вишивка з металічними нитками, якими оздоблювалася уставка на наших сорочках, практикувалася тільки тут, на Борщівщині. Такі оздоблення не знаходять ніде по усій Тернопільській області. Характерна риса борщівської вишиванки – це чорне, густе вишиття по рукавах і конопляне полотно, лляне полотно тут практично не робили», – наголошує Леся Грабик.