chrome firefox opera safari iexplorer

На території «Софії Київської» просів ґрунт

04 вересня 2015 о 14:25

На подвір’ї національного заповідника «Софія Київська» стався провал ґрунту – утворилась яма завглибшки 2 метри.

Про це «Українській правді. Київ» повідомив заступник директора з наукової роботи В’ячеслав Корнієнко.

«Дійсно маємо провал ґрунту біля 3 метрів ширино і до 2 метрів глибиною. Зараз вжито заходів для забезпечення безпеки відвідувачів. Територія загороджена, провалля накрито», — розповів Корнієнко.

Він запевнив, що провал жодним чином не загрожує історичним будівлям «Софії», бо знаходиться далеко від них.

«Провалля далеко від усіх пам’яток – на відстані десь 70-80 метрів. Ця подія також жодним чином не вплине на заплановані заходи у „Софії“ – зокрема, на фестиваль класичної музики 5-6 вересня. Буде чергувати людина, яка не пускатиме відвідувачів до накритого провалля. Тобто їхньому життю та здоров’ю нічого не загрожує», — наголосив заступник директора.

Він пояснив, що такі провали на території «Софії» виникають часто. Почалися у вони у 20-му столітті і пов’язані з особливістю структури ґрунтів.

«Земля провалюється регулярно, бо є підземні порожнини. Вони з початку 20 століття провалюються. Це було у 20 роках, у 70-х і пізніше у 80-х та 90-х», — розповів Кириленко.

Він додав, що найближчим часом провалля не ліквідують – його не модна просто засипати піском, а треба дослідити.

«Поки що буде консервація відповідними заходами, щоб можна було у подальшому це провалля дослідити. Щоб дослідити, тут треба ставити кріплення, проводити комплекс заходів. На жаль цього не можна буде зробити зараз восени, коли буде дощова погода, і взимку. Тому зараз просто буде проведення консервації», — розповів заступник директора.

Корнієнко додав, що розпочати вивчення провалля і відповідно почати формувати заходи щодо його ліквідації почнуть не раніше травня наступного року.

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути