chrome firefox opera safari iexplorer

520 шкідливих для України імен, що мають зникнути до 21 листопада

06 жовтня 2015 о 17:44

На сайті Інституту національної пам’яті оприлюднено список прізвищ осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік.

Названі співробітники ЧК–ГПУ–НКВД–КГБ, а також діячі комуністичної партії, Жовтневого перевороту 1917 року. Також під декомунізацію потрапляють ті, хто встановлював радянську владу в Україні, переслідував учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

У поданому списку коротко вказано злочини згаданих осіб, таких як, – «Молотов В’ячеслав Михайлович – Голова РНК СРСР у 1930—1941 рр., один з організаторів Голодомору 1932—1933 рр., співорганізатор воєнного злочину «Катинський розстріл». Брав участь у створенні сталінського ГУЛАГу (1934 р.). Візував після Сталіна розстрільні списки. 23 серпня 1939 р. підписав Пакт Молотова-Ріббентропа».

Таким чином, стає очевидним, чому те чи інше ім’я має зникнути з вулиць українських міст.

«В Україні досі є вулиці, названі на честь організаторів Голодомору Лазаря Кагановича, Станіслава Косіора, Григорія Петровського та Менделя Хатаєвича. На совісті цих людей – життя мільйонів українців, тож неприпустимо «увічнювати» і «вшановувати» їхню пам’ять», – сказав співробітник Інституту національної пам’яті Богдан Короленко.

Окрема категорія осіб, що потрапили до списку – персонажі, на які, на перший погляд, дія «декомунізаційного» закону не поширюється, але вшанування яких або увічнення пам’яті безпосередньо пов’язане зі встановленням радянської влади та діяльністю комуністичної партії.

Список створений істориками для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Він не є вичерпним, співробітники УІНП продовжують над ним працювати, – повідомляють на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Як відомо, 21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Згідно з одним із них, до назв, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Джерело: ZIK
Розділи: Суспільство

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути