Рік тому — під час показу фільму «Літні ночі», який йшов у рамках фестивалю «Молодість», — невідомі підпалили найстаріший у Києві кінотеатр «Жовтень». Стрічку тоді показували в рамках програми фільмів, присвячених тематиці ЛГБТ. Нині у кінотеатрі ще тривають роботи з відновлення. До офіційного відкриття кінотеатру залишилося менше місяця. У якому він стані зараз, та чи все настільки добре, як анонсує київська влада — розказує «Україні молодій» Сергій Щелкунов, координатор громадського об’єднання «Врятуй «Жовтень».
— Сергію, розкажіть, що зараз відбувається у кінотеатрі?
— Зараз «Жовтень» на стадії інтенсивного доведення до відкриття. Це буде більш ритуальне відкриття, аніж фактичне. Буде дуже аскетичний дизайн усередині, але всі інженерні комунікації, дах та все інше має бути готовим. Тобто об’єкт буде зданий в експлуатацію, але фінальні папери будуть підписані значно пізніше, і аж ніяк не 18 числа.
— Є дві дати — 25 жовтня на сайті «Жовтня» і 18 жовтня — на сайті КМДА — чому така розбіжність?
— Логіка проста. 18 число — це рівно тиждень для того, аби розігнати сигнал про відкриття «Жовтня» перед виборами київського міського голови, тому його і намагаються якомога швидше відкрити. А 25 жовтня — це дата початку фестивалю «Молодість», який ми обіцяли повернути в стіни кінотеатру, але ми не знаємо, чи буде «Жовтень» готовий. Я думаю, що ми побачимо цікавий результат 18 числа, і не менш цікавий — 25. А в новому році, я думаю, у нас вже буде нормальний кінотеатр.
— Я правильно розумію, що є ризик, що його закриють через два дні після офіційного відкриття?
— Ні, у мене є думка, що його можуть закрити 26 числа. Хоча ні, коли у нас другий тур виборів? (сміється) Я думаю, що повністю кінотеатр (чи принаймні його більшу частину) можуть закрити після виборів. Київська влада зробить усе, аби отримати гарну картинку. Там відбудеться прем’єра українського фільму, але я ще не маю права казати якого. Потім один чи два дні він попрацює, а далі взагалі буде видно,чи він може експлуатуватись у звичайному режимі. Тобто буде та сама історія, що зараз із Поштовою площею.
— Сергію, наскільки київська влада залучена до відновлення кінотеатру?
— Настільки, наскільки міська влада мала б бути залученою по відношенню до відновлення свого комунального майна. Єдине, вона з цього робить додатковий піар. У цивілізованому світі, мабуть, це сприймалось би як щось неправильне. Той факт, що вони підганяють відкриття до певної дати, мене бентежить. Мені в принципі здається, що влада прийняла рішення щодо відновлення кінотеатру насамперед через тиск громадськості та ЗМІ. Громада відіграла безмежно велику роль у тому, щоб повернути «Жовтень» Києву, але, на мою думку, каталізатором уже ж стали місцеві вибори. І про це не варто забувати.
— Скільки коштів було виділено київською владою на відновлення кінотеатру?
— Міська влада у повній мірі покриває ремонт самої будівлі — ззовні та всередині. Єдиний спірний момент — те, чи мають бути крісла кінотеатру у власності орендаря. Бо, фактично, якщо ми завтра змінимо орендаря, то він має забрати свої крісла та кудись із ними втекти і перепродати їх. Мені це здається не дуже логічним. У цілому, київська влада, виділила приблизно 52 мільйони гривень. Їх достатньо для будівлі, але недостатньо для техніки та внутрішнього оздоблення. У мене є думка, що у забудовника є бажання ще й зекономити. Ми вже декілька разів стикались із тим, що компанія-забудовник хотіла, скажімо, замість звукопоглинаючих панелей оздобити стіни ковроліном. Такий собі радянській підхід у всьому.
— Коштів, виділених із міського бюджету, вистачило тільки на косметичний ремонт, а кошти на крісла та техніку збирали за допомогою волонтерів. Яку суму вдалося назбирати?
— Як тільки ми зрозуміли, що влада не налаштована профінансувати цей проект повністю, стало ясно, що нам потрібні ще гроші. Повноцінну кампанію щодо збору коштів ми поширили аж улітку. У контексті літніх відпусток, не найкращого матеріального становища в країні та війни ми зібрали приблизно 200 тисяч гривень. На жаль, це мізерна сума по відношенню до потреб для відновлення кінотеатру. Я впевнений, що після церемоніального відкриття ми будемо продовжувати збирати гроші, бо придбати все необхідне обладнання дуже важко. Є чимало потреб щодо комп’ютерів, касових апаратів та навіть автоматів для попкорну.
— Хто відповідає за контроль якості ремонтних робіт?
— Я довіряю цей момент директорці кінотеатру Людмилі Горделадзе. Вона проявила себе як дуже хазяйновита і відповідальна людина. Крім цього, нам допомагають проектанти-волонтери. Але, насправді, там зараз важко все проконтролювати. Бо в тій кількості, в якій там зараз працює персонал, просто неможливо тримати все під контролем. Нещодавно була ситуація, коли місце касира не обладнали підставкою для ніг. Стійка була настільки високо, що гроші мали б закидуватись зверху і решту теж мали б кидати нагору. Такий собі грошовий баскетбол мав би бути. Тому ми маємо розраховувати, що або у нас шведські моделі (дуже високі і привітні) продаватимуть квитки, або діти не зможуть ходити до кінотеатру, бо просто не зможуть заплатити за квиток.
— Судова справа стосовно пожежі в кінотеатрі так і не зрушилася з місця. Чому?
— Місто не подало позову до суду, воно не є учасником цього процесу. Якщо вигідно комусь залишити ту подію у незрозумілому стані, то у цих людей мають бути вплив і на прокуратуру, і на департамент комунальної власності, який мав би відреагувати відповідним позовом.
