Нинiшня рибінспекція є частиною браконьєрства та роками займалася здирництвом iз рибалок. За певну плату вона забезпечувала рибалкам неофіційне право на вилов риби, в тому числі в заборонені періоди та в заборонених місцях. Щорічний тіньовий ринок хабарів, що їх отримувала рибінспекція, сягав кількох десятків мільйонів гривень. Усе це — висновки, які оприлюднив голова Держрибагентства Ярема Ковалів на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Більше трьох тисяч човнів зараз здійснюють промисловий вилов в Україні. Ми неодноразово чули від громадських активістів і рибалок, що йдуть тотальні побори. Для того щоб човен вийшов на воду, треба сплатити неформально від 500 до 2 тисяч гривень, залежно від періоду і місця. Прості математичні дії підтвердять, наскільки це масштабна проблема в межах України», — заявив Ковалів.
Без запровадження належної системи контролю на водоймах не запрацює жодна з розроблених реформ, зокрема дерегуляція, стимулювання інвестицій та аквакультури, вважають чиновники.
Тому 30 вересня Кабмін схвалив повну ліквідацію органів рибоохорони в Україні і створення нового рибного патруля.
Реформа передбачає безкомпромісні антикорупційні заходи, завдяки яким з’явиться новий орган з якісно іншими принципами і стандартами роботи. В першу чергу, це — новий персонал, відібраний на основі відкритого конкурсного відбору, люди, незаплямовані корупцією. Голова відомства також пообіцяв новій структурі сучасне технічне оснащення та системи моніторингу, можливість ознайомитися з найкращим закордонним досвідом.
За словами Коваліва, загальна чисельність персоналу в новому рибному патрулі зменшиться, проте кількість оперативних співробітників збільшиться із сьогоднішніх 500 інспекторів до 800-1000 рибних патрульних. Завдяки оптимізації держава зможе підняти заробітну плату їм із нинішніх 1,5 тисячі до 4-6 тисяч гривень.
«У новому рибному патрулі адміністративного персоналу буде менше, а реальних оперативників на воді — удвічі більше. У нас сьогодні 27 теруправлінь, у кожному є спеціаліст з боротьби з корупцією. І жодного зафіксованого випадку корупції за три роки. Питання, чому ми витрачаємо кошти платників податків на оплату праці співробітників iз нульовим результатом? Звичайно, такий підхід завжди продукує невдоволення тих, кого звільняють. Але чи платники податків, з коштів яких вони отримують зарплати, задоволені їхньою роботою?», — акцентував Ярема Ковалів. За його словами, подібний підхід до реорганізації використовувала більшість країн, які проходили реформування. Зокрема, під час реформи правоохоронних органів у Грузії з 85 тисяч співробітників за перші два роки звільнили 75 тисяч. Загальна чисельність правоохоронців у Грузії сьогодні — 26 тисяч, при цьому якість сервісу і правоохоронної функції значно підвищилася.
Безумовно, навіть iз новим персоналом, але без хороших човнів та іншої техніки, а також без необхідного забезпечення паливно-мастильними матеріалами рибний патруль не зможе показати високі результати. Тому Держрибагентство активно працює з іноземними донорами, щоб залучити фінанси на їх придбання. Також проходять переговори щодо залучення європейських експертів до освітньої підготовки рибного патруля.
«Ми хочемо навчити наших нових патрульних сучасних методів роботи. Вже для рибного патруля в Києві та Київській області, де буде перший запуск, буде закуплено сучасне нове обладнання. Ми ведемо активні переговори з європейськими країнами, щоб наші працівники могли там пройти навчання. Перший обмін досвідом відбудеться найближчим часом під час проведення семінарів у Румунії. Активно співпрацюємо в цьому напрямі з Естонською Республікою та Норвегією», — додав Ярема Ковалів.
