chrome firefox opera safari iexplorer

У Черкасах видали книжку, де Симоненко «увічнив» дітей своїх колег

06 жовтня 2015 о 17:58

У Черкасах побачили світ казки Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” і “Подорож у країну навпаки”. Книжка має оригінальний зовнішній вигляд – вона фігурна й оформлена як брама до чарівного світу казок. Усередині – графічні малюнки золотистим контуром і за бажання малого читача їх можна розмальовувати, повідомляє Рідна Черкащина.

«У Василя Симоненка є дві дитячі казки. І якщо “Цар Плаксій та Лоскотон” є в шкільній програмі, то “Подорож у країну навпаки” з неї випадає. Але саме ця казка мені цікавіша, бо її герої – діти журналістів, які працювали з Василем: Володя – це син Лілії Шитової, Лесь – син самого Василя. Ця історія мене зацікавила і ми загорілися видати казки. Тим більше, що 2015 рік оголошено роком Василя Симоненка, – розповідає видавець Юлія Чабаненко. – Казки написані в Черкасах, прототипи героїв – черкащани, ілюстрації робила черкаська художниця. Тобто книжка – типово черкаський продукт».

Дотепна ідея видавця – малечі пропонується стати співавтором книжки, розмалювавши малюнки на сторінках. Хоча малюнки естетично виглядають і не розфарбованими.

ck.ridna.ua

 ck.ridna.ua

Книжка видана накладом у тисячу примірників. Юлія Чабаненко впевнена, що казки Симоненка можна починати читати дітям уже з молодшої групи дитячого садка. Будуть вони цікавими і для школярів початкових класів.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути