Історія з отриманням Україною безвізового режиму набула чергової абсурдної істерії: виявляється, для того, щоб отримати безвізовий режим, треба не проводити реформи, боротися з корупцією чи забезпечувати європейські стандарти життя людей, а треба всього-на-всього ухвалити кілька законопроектів.
Найбільш активними борцями за безвізовий режим, як з’ясувалося, є низка чиновників з Адміністрації Президента та урядовці. Всі решта, мовляв, воюють проти вже «практично вирішеного» безвізового режиму. Особливо дістається у цьому плані народним депутатам. І нова версія від Уряду і близьких до влади посадовців полягає в тому, що депутати не зацікавлені у безвізовому режимі, бо мають дипломатичні паспорти. Не буду входити в деталі про запровадження безвізового режиму, але одразу скажу, що це питання, м’яко кажучи, набагато складніше.
Нагадаю, що в травні цього року Президент України підписав Указ про нову процедуру видачі дипломатичних паспортів, за якою число людей, які їх використовуватимуть, радикально зменшено. Натомість низка чиновників та депутатів мають право користуватись паспортами лише за умови службових відряджень.
На жаль, даний Указ Президента, як це часто буває, мало хто виконує. Наприклад, я досі знаю не лише депутатів, а й голів обласних адміністрацій, рад чи чиновників середнього рівня, які не збираються здавати дипломатичні паспорти…
Переконаний, для того, щоб розставити крапки над «і» треба не просто виконати Указ Президента, а взагалі — позбавити можливості всіх чиновників і депутатів апріорі мати дипломатичний паспорт для будь-яких поїздок. Немає жодного адекватного пояснення, навіщо державному службовцю спеціальний паспорт для виконання своїх обов’язків?
До речі, на виконання Указу Президента Я СВІЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ПАСПОРТ ЗДАВ до МЗС і вирішив «підстрахуватися» відповідним зверненням до Міністра закордонних справ та Голови Верховної Ради З ПРОХАННЯМ АНУЛЮВАТИ дипломатичний паспорт, виданий на моє ім’я.
Ця історія з диппаспортами є дуже показовою. З одного боку, я переконаний, що їх взагалі не потрібно видавати чиновникам, щоб не допустити можливих зловживань. А з іншого боку, наявність дипломатичних паспортів точно не є причиною гальмування безвізового режиму.
Скоріше за все, нам треба не лише закони приймати, перелік яких визначений європейськими партнерами, нам треба нарешті в нашій державі почати виконувати закони і навчитись жити по-європейськи!
