Як розробити рятівний для військових Smart Watch із навігацією та використовувати доповнену реальність для вивчення анатомії? Чи можливо переконатися, що цій тату справді місце на твоєму тілі, та обирати під час шопінгу речі, за які не буде соромно перед друзями? Як зробити рекламу вигідною і для брендів, і для онлайн-видань, і щонайважливіше, цікавою для читачів? Як ширити інноваційні підходи до освіти водночас і для дітей, і для вчителів?

Відповіді на ці питання знають українські стартапери. Свої проекти вони презентували на Thiel Summit в Сан-Франциско, за підтримки Western NIS Enterprise Fund, куди з’їхалися молоді візіонери та футуристи: гіки, хакери, підприємці та дизайнери з усього світу.

Araned

Четверокурсник університету Богомольця Андрій Маранов вирішив не чекати на випуск, аби поліпшити систему вищої медичної освіти. У курсах анатомії заборонено використовувати реальні кістки, а це неабияк ускладнює практичну складову навчання майбутніх лікарів. Медичний стартап Андрія якраз дає із цим раду.

Платформа Araned — це комплекс програмного забезпечення для професійного вивчення анатомії. Андрій та його команда вирішили відсканувати реальні кістки та роздрукувати їх на ЗD-прінтері. А завдяки мобільному додатку Araned з використанням доповненої реальності студенти можуть наводити смартфони на муляжі кісток та досліджувати нерви, судини й анатомічні утворення.

Один із викладачів університету Богомольця, який є хірургом-практиком в Олександрівській лікарні, побачив у Araned інший, не менш важливий інструмент: його можуть використовувати лікарі для моделювання різноманітних патологій та оперативних втручань.

Медичний стартап Araned уже переміг на Pioneer Festival в Одесі та отримав грант у розмірі 300 000 грн. на розробку мобільного додатку від Noosphere Ventures. Але не менш важливими для Андрія Марунова стала поїздка до Сан-Франциско.

За словами розробника, в Україні, як і загалом у Європі, проект Araned є інноваційним.

Розумний годинник

«Натомість перед зустрічю з представниками Стенфордського університету — це медичний виш №1 у світі — я побоювався, що до такого рішення вони могли прийти ще 10-15 років тому. Адже в департаменті анатомії вони мають спеціальний відділ для IT-розробок! Але моє занепокоєння виявилося марним: аналогічних рішень у них поки що нема. Мені дуже хочеться, аби Araned широко використовувався в Україні. Та для інвесторів не менш важливим є вихід на глобальний ринок. І він, безперечно, у США», — каже він

Третьокурсник вінницького технічного університету Дмитро Кривий не може жити без винаходів. Підручними засобами, використовуючи деталі з мобільних телефонів, прінтерів та комп’ютерів, він створив уже чимало інноваційної техніки — зокрема на потреби українського війська.

Серед Дмитрових розробок переважають системи навігації для роботи в екстремальних умовах — за умов відсутності мобільного зв’язку та GPS. Проект, який він представив у Кремнієвій долині, — це наручний годинник типу smart watch, в якому застосована іннерційна система навігації. Якимось дивом Дмитро розмістив там мініатюрні датчики прискорення, акселерометр та гіроскоп і поєднав це bluetooth-зв’язком із системою тактильної передачі інформації, пов’язку з якою можна кріпити до зручного для користувача місця.

Завдяки об’ємним віброімпульсам система навігації вказуватиме рух по заданоу маршруту та попереджуватиме про фізичні перешкоди. Цей винахід буде дуже зручним для військових, які часто потрапляють у невідомі місцевості і змушені користуватися звичайним компасом, а також рятувальників, альпіністів, екстремалів.

Як розповідає Дмитро, завдяки мікропроцесору з наднизьким енергоспоживанням, можна активно користуватися годинником до двох тижнів від одного заряду. До речі, Intel анонсував подібний гаджет на такому мікропроцесорові лише на кінець 15-го року. «Розумний годинник» викликав інтерес у Штатах ще й тому, що такими розробками зазвичай займаються великі корпорації на кшталт Motorola.

inkHunter

«Ситема тактильної передачі інформації може також бути використана для розширення віртуального світу в комп’ютерних іграх, а також, завдяки прототипу спеціальної пов’язки, для забеспечення рухових потреб інвалідів. Наразі йде фінансування модифікованої частини проекту, я також отримував пропозиції до співпраці від зарубіжних колег, але поки що це складно буде поєднати із навчанням в університеті», — розповідає він. 

Хто зна, як часто трапляється кохання на все життя, але ось тату лишається з тобою назавжди. Тому й ставитися до його вибору слід відповідально. Четверо студентів ХНУ ім. Каразіна — Катерина Хоткевич, Павло Розумовський, Олександра Рогачева та Наталя Мартиненко розробили мобільний додаток, який дає можливість «приміряти» тату за допомогою доповненої реальності. Запустивши програму, потрібно лише обрати чи завантажити ескіз тату, нанести маркер на певну частину тіла і навести на це місце камеру смартфона.

Студенти вигадали цю програму під час дводенного університетського хакатону 48hackaton, але подальша робота над додатком перетворила його на неабияк перспективний проект. Так, на Thiel Summit у Сан-Франциско inkHunter став переможцем конкурсу на найкращий студентський demo-pitch, себто двохвилинну презентацію ідеї та бізнес-плану. Гонорар у розмірі 1000 доларів США команда планує вкласти у вдосконалення мобільного додатку на IOS.

Як зазначає Катерина Хоткевич, мета команди — поступово перетворити inkHunter з розважального додатку на сервіс, що вирішує всі проблеми людей, які хочуть зробити собі татуювання.

Вона додає, що їм вже надходили пропозиції щодо фінансування проекту, але йшлося про невеликі суми: «Ми плануємо перевірити наші гіпотези стосовно бізнес-моделі, а вже після цього залучати зовнішні кошти для масштабування проекту». «Зараз, для того щоб зробити татуювання людині необхідно витрачати дні, а подеколи й тижні на пошуки ідеї для тату, а після чого шукати майстрів, які зможуть її втілити. Цей шлях є досить тернистим, ми ж хочемо його максимально спростити. Завдяки ink-Hunter користувач зможе ознайомитися з різноманітними стилями, вибрати цікаві ескізи, приміряти їх і запитати у друзів, який личить більше. А згодом замовити унікальний ескіз та знайти хорошого майстра. І все це в одному додатку. Водночас для тату-майстрів — це новий спосіб продажу своїх послуг та залучення клієнтів», — розповідає одна із розробниць.

Preenster

Для когось шопінг — це насолода, для когось — пекло, але обійтися без поради друзів у виборі «тієї самої» речі часто-густо неможливо. Але якщо їх немає поруч? Ця проблема й надихнула двох дев’ятнадцятирічних львів’ян Богдана Гнатковського та Павла Кузнєцова на розробку мобільного додатку Preenster.

Якщо сумніваєшся, що картата сорочка справді тобі личить, або ж не можеш обрати поміж двох пар штанів найкращу, ця програма врятує від болісних роздумів. Завдяки спеціальному інтерфейсу Preenster можна зробити фото однієї чи двох речей, програма сформує з фотографій опитування та надішле тим друзям, чий смак найбільше цінуєш. Результати голосування будуть швидкими та очевидними. Тому Preenster — не лише рятівник у величезному асортименті магазинів, а й спосіб формування кола людей, яким справді довіряєш.

За нетривалий час стартаперам вдалося запустити мобільний додаток, налагодити зв’язки із підприємцями Сан-Франциско, залучити до розробок велику команду дизайнерів та IT-шників і розпочати співпрацю із кількома світовими інтернет-магазинами та брендами одягу.

«Команда Preenster постійно працює над вдосконаленням додатку, тому сьогодні ми намагаємося зробити його більш персоналізованим та корисним для кожного користувача. Для розширення аудиторії ми залучаємо великі e-commerce компанії, як-от Zappos, Zalando, Net-a-porter. Також розпочинаємо співпрацю з інтернет-майданчиками кількох великих брендів, про які невдовзі зможемо повідомити», — розповідає він. Гнатковський каже, що команду надихнула мережа Path, яка змогла стати особливою для людей, які ближчі, ніж просто друзі на Facebook та Instagram, сервісом, що зумів стати невід'ємною частиною життя своїх користувачів.

INFEEDL

Кияни Валентин Гриценко, Дмитро Красноухов та Павло Гук мають великий досвід у піарі, IT та дизайні. Вони переконані, що рекламний ринок в Україні стрімко падає вниз значною мірою через те, що медіа досі не вміють якісно співпрацювати з брендами. І на думку засновників INFEEDL, банерна реклама в інтернеті має канути в лету — її вже давно ніхто не переглядає, та й вона засмічує візуальне сприйняття сайтів.

Хлопці розробили платформу для поширення спонсорського контенту інтернет-виданнями: тобто бренди представлятимуть для сайтів оригінальні матеріалі, цікаві для потенційної аудиторії. Скажімо, компанія з виготовлення спортивного одягу створює статтю про невідомі місця України, де можна відпочити екстремалам. Усе ці матеріали мають супроводжуватися відміткою спонсорського контенту — усе чесно, ніякої джинси.

Валентин Гриценко: "Бета-версія працює вже декілька місяців, за цей час ми встигли провести 3 кампанії з такими брендами, як Red Bull, SNDCT, Sammy Icon, інтегрувавшись з сімома нішевими майданчиками (Platfor.ma, Inspired, Comma, ПЮРЕ, TheDevochki, DreamKyiv, Oherald). Результати чудові: клікабельність реклами 3% (для звичайного банера це в кращому випадку 0,02%), контент читають до кінця 75% користувачів, аудиторія, яка переходить далі на сайти рекламодавців, витрачає на них на 40% більше часу, в порівнянні з їхніми середніми показинками". Переваги проекту INFEEDL у тому, що їхня платформа передбачає нативні формати реклами — себто такі, що максимально враховують дизайн та аудиторію сайту. А брендам вони забезпечують чітки та зрозумілі показники відвідуваності та вірусності їхніх матеріалів.

Він також додає, що були навіть миттєві продажі, що є приємним бонусом. «В цілому, ми бачимо, що наше рішення є вдалою альтернативою банерам і спецпроектам. Зараз працюємо над розвитком мережі видань і пошуком великих клієнтів під неї для того, щоб показати результати на великих об’ємах», — розповідає він.

 Проект уже стартував в Україні, але команда розглядає ринки для подальшого розвитку, серед найбільш потенційних — Великобританія та Південно-Східна Азія.

Про-Світ

П’ятеро дівчат зі Львова, які дуже люблять Екзюпері, постійно задавалися його питанням: «Яким повинен бути ґрунт, щоб виросла людина, яка дасть волю своєму покликанню?». Тому Лілія Боровець, Юлія Бараннікова, Надія Михалевич, Христина Бойко та Дзвінка Завалій вирішили вкластися в розвиток освіти та навчати дітей тих навичок, які необхідні для життя в сучасному світі — лідерства та толерантності.

Команда Про-Світ адаптувала для дітей різні міжнародні освітні методитики на кшталт blended-learning та project-based learning, якими надихнулися від інноваційних програм американського Christensen University. За підтримки молодих та активних освітян вони створили дистанційні курси для дітей від 10-13 років — саме в цьому віці зазвичай з’являється любов до навчання. Програма складається з чотирьох тематичних блоків — науки, підприємництва, мистецтва та «я та світ», і її можна пройти за демокритичну платню. За менш ніж рік встигли це встигли зробити близько 70 дітей.

Курси Про-Світ — це програма без «парт і підручників», але в якийсь момент засновниці зрозуміли, що насправді дуже важливо працювати і з вчителями.

Як розповідає Ліля Боровець, саме вчитель є тією людиною, яка має можливість швидко поширювати освітні новації і створювати нові підходи до освіти. Тож сьогодні вони прагнуть створити середовище постійного розвитку для освітян.

«У червні завершилась перша двомісячна навчальна програма, до якої долучилось 25 вчителів, які понесли зміни у свої школи. З вересня плануємо залучати вчителів з інших регіонів, а також співпрацювати зі школами. Власне, саме так прагнемо поширювати соціальні освітні новації. Найперше, ми зібрали кошти за допомогою Спільнокошту, де нам вдалося зібрати близько 45 000 грн — утричі більше, ніж планували. Зараз ми скоріше розглядаємо себе як соціальних підприємців, тому прагнемо співпрацювати з людьми, котрі передусім зацікавлені у інвестиціях в  якісні зміни», — каже вона.