Для більшості пересічних українців Чернігівщина асоціюється з княжою добою та, власне, із самим Черніговом. Дехто згадає гетьманську столицю Батурин, а хтось навіть вже побував у палацово-парковому комплексі в Качанівці та тростянецькому дендропарку. В іншому ж одна з найбільших за територією областей України залишається невідомою навіть самим місцевим жителям. Між тим тут є чудові природні об’єкти, маловідомі або ж зовсім забуті історичні місця та пам’ятки. А дерев’яна архітектура варта того, щоб про неї дізналися і належно оцінили! Пропонуємо добірку об'єктів, які мають увійти до маршрутів туристів: невідомі памятки Чернігівської області.

Храм в селі Городище – безперечно, один з наймальовничніших на Чернігівщині, та й в Україні взагалі. Мистецтвознавець, академік Григорій Логвін називав церкву шедевром архітектури світового значення. Тут використано рідкісний конструктивний спосіб зв’язку трьох зрубів, що перешкоджав осіданню масивного середнього зрубу. Побудована в 1763 році. В 1888 році була дещо перероблена, але первісна композиція збереглася. Вона наслідує традиції дерев’яної архітектури Лівобережної України 17–18 ст. Частково зберігся первісний розпис.

Адреса: с. Городище Менського р-ну.

Озеро отримало назву завдяки своїй незвичній формі у вигляді підкови. Це заплавне озеро річки Десна знаходиться в межах Мезинського національного природного парку (між селами Свердловка (можлива нова назва Деснянське) та Радичів), з лівого боку від русла. Озеро Підкова можна побачити з оглядового майданчика Пузирева гора.

Адреса: Мезинський національний природний парк Коропського р-ну.

Село Дігтярівка розташоване за 35 км від Новгород-Сіверського, на правому березі Десни. В селі збереглася цікава пам’ятка мурованої архітектури – Покровська церква. Її було споруджено у 1708 р. на замовлення і коштом гетьмана І. Мазепи. В цій церкві гетьман молився за Україну перед історичною зустріччю зі шведським королем Карлом ХІІ, яка відбулася 30 жовтня 1708 р. на високому пагорбі правого берега Десни. Через 300 років на місті зустрічі був встановлений пам’ятний знак. Саме тут було прийняте рішення про формування військово-політичного союзу та спільні дії проти царя Петра І.

Адреса: с. Дегтярівка Новгород-Сіверського р-ну.

Село Петрівське на річці Трубіж відоме з 1689 р. як Мостище. В 1782–1796 рр. тут була побудована кам’яна церква на честь Архистратига Михаїла. За іншими даними, храм побудувала Катерина Юхимівна Галаган у 1822 році. У 1852 році Григорій Павлович Галаган збудував біля церкви кам'яну дзвіницю. Комплекс був обнесений кам’яною огорожею з 4 баштами. Збереглася лише одна. Церква є зразком зрілого класицизму. В інтер’єрі збереглася ліпнина та фрагменти розпису. Фронтони мають класичну трикутну форму, всередині яких розміщено зображення «Променистої Дельти» – масонського символа, що відомий в християнстві як «Всевидюще око». Церква жодного разу не перебудовувалась.

Адреса: с. Петрівське Козелецького р-ну.

Путивський крейдяний кар’єр – дивовижний дарунок природи, розташований за 6 км від Новгород-Сіверського, на правому березі Десни. Він є складовою частиною одного з найбільших в Україні крейдяних родовищ: товщина крейдяного шару в межах розвіданого родовища сягає 42-45 м, а об’єм крейдяних порід становить 424,5 тис. м куб. або 6 млн тонн. На дні кар’єра розташоване мальовниче озеро, яке стало домівкою для багатьох водних тварин.

Адреса: с. Путивськ Новгород-Сіверського р-ну.

Дерев’яна церква Трьох Святителів на Кустівцях

Церква розташована в історичному районі міста Прилуки – Кустівці. Звідси її друга назва – церква на Кустівцях. Перший храм на цьому місці було побудовано ще 1752 року коштом прилуцького полковника Галагана та сотника Гуленка. Існуюча ж церква була освячена в 1878 р. Її архітектурний стиль можна визначити як «парафіяльний». Особливе враження цей п’ятикупольний храм справляє взимку, коли на тлі білого снігу, церква разом з кованою візерунчастою огорожею нагадує біло-блакитну фреску.

Адреса: м. Прилуки.

Узруївські джерела

Гідрологічна та ботанічна пам’ятка природи розташована в сосновому лісі посеред болотного масиву вздовж русла річки Смяч. З дна озера б'ють численні джерела високоякісної питної води, що живлять озеро та річку. Вода в цій частині озера завжди холодна, її температура плюс шість градусів за Цельсієм і не замерзає навіть взимку. Площа – 1 га.

Адреса: с. Узруй Новгород-Сіверського р-ну.

Комплекс Михайлівської церкви

Село Полонки сховалося серед густих лісів на березі річки Удай. Перша згадка про село датована 1666 р. За офіційними джерелами, селище отримало назву від слова «ополонки». Найбільшою гордістю є споруджена на березі Удаю Свято-Михайлівська церква. Це унікальна історико-архітектурна пам’ятка 18 ст., збудована у традиціях народної дерев’яної архітектури Лівобережної України. Мурована, триверха, тридільна з прямокутною середньою дільницею, до якої приєднуються гранчасті вівтар та притвор. Це одна з найдовершеніших церков доби українського бароко. Недалеко від церкви над річкою знаходиться не менш цікава історична пам’ятка – печера ченця. Це різні за розміром три прямокутні приміщення, з’єднані переходами і прикрашені рельєфними зображеннями. Є підстави датувати появу печер початком 17 ст. Поблизу церкви є чудодійне джерело – ще одна святиня полонківчан.

Адреса: с. Полонки Прилуцького р-ну.

Іллінська церква-фортеця

Унікальна будова, в якій поєднуються світські, військові та культові риси і єдина церква-фортеця на Лівобережній Україні, яка збереглася до наших днів. Побудована наприкінці 17 – початку 18 ст. Структура церкви значно відрізняється від просторових композицій інших церков регіону. Тому і з'явилася гіпотеза про її фортифікаційне призначення. Вважають, що вежа мала бійниці і гармати, а приміщення з південного боку призначалося для проживання гарнізону та зберігання боєприпасів.

Адреса: м. Короп.

Комплекс дерев’яної Троїцької церкви

Церква була побудована в другій пол. 17 ст. і є найстарішою дерев’яною церквою Чернігівщини. В середині 18 ст. поруч з церквою була збудована дзвіниця, таким чином було створено своєрідний архітектурно-просторовий ансамбль дерев'яного монументального зодчества, де дуже яскраво прослідковуються народні традиції. У 19 ст. до первісного тридільного об'єму церкви з півночі, півдня і заходу зроблені прямокутні прируби із входами, оформленими портиками з колонами.

Адреса: с. Новий Білоус Чернігівського р-ну.

 

Певна річ, памятки Чернігівщини на цьому не закінчуються. Приїздіть у цей мальовничий край і переконайтеся в цьому!