chrome firefox opera safari iexplorer

Хотинська фортеця — легендарний замок Буковини

29 січня 2016 о 08:01

Хотинський район, що нині входить до складу Чернівецької області, в середні віки змінив багато хазяїв. Він був у власності київських, галицьких та молдовських князів, якийсь час належав ординцям та Речі Посполитій. Ці землі бачили незліченну кількість битв, але жодне військо не спромоглося взяти штурмом ці неприступні мури. Укріплення Хотинської фортеці чудово збереглися. Прогулятись по замку, навколо нього й навіть злетіти над його баштами вас запрошує відео, зняте блогом мандрівників.

Історія фортеці

Хотин — одне з найдавніших міст України. Поселення виникло в X-XI столітті біля переправи істер. Торгівельні шляхи в Середні віки були вкрай важливі, тому князь Володимир ухвалив рішення захищати поселення й переправу — так з'явився перший дерев'яний форт, оточений земляним валом. Побудували його над річкою, це забезпечувало чудовий огляд та дозволяло вести ефективну оборону.

У XII столітті навколо дерев'яних укріплень була зведена кам'яна стіна та викопаний рів. Набіги степовиків продовжувались, після кожного у конструкцію фортеці додавались чергові покращення, а у XIV столітті, за наказом правителя Молдавії Штефана Великого (Хотин у ті роки був у складі Молдавського князівства), розпочалась грандіозна реконструкція, під час якої територію фортеці розширили, усі дерев'яні укріплення змінили на кам'яні, підняли рівень внутрішнього двору. Хотинський замок перетворився на неприступний бастіон, стіни якого злітали в височінь на 40 метрів та мали таку товщину (4-6 метрів), що стінобитна зброя того часу не могла їх пробити. Підкоп також був виключений — фортеця стояла на каменистому мисі десятиметрової товщини.

Потреба у вдосконаленні замку виникла лише у XVII столітті, коли через появу гармат стіни вже не могли вважатись нездоланними. В Хотині в той час господарювали османи, які у наступному столітті збудували по периметру нову стіну й величезний земляний вал, який мав захищати підступи до старої фортеці.

Загадки замкових мурів

Міцні стіни фортеці прикрашені орнаментом. Це священні символи стародавніх слов'ян, які закликали Всевишнього захищати форт. На одному з мурів чітко видно велику вологу пляму, згідно історичних даних, з'явилась вона ще у XVIII столітті. Дехто вважає, що тут раніше був водостік, інші винуватять у появі плями оліфу. Найбільш сумна версія наполягає на тому, що під час будівництва в одну з стін живцем замурували дівчину, бо це, нібито, могло посилити міць фортифікації, а пляма — це сльози, вічний докір невігласам-будівельникам.

 В Хотині щороку проводиться фестиваль, під час якого можна перенестися у Середньовіччя й відчути себе у ролі захисника або завойовника Хотинського замку. Щоб дістатись до фортеці, треба доїхати до Кам'янець-Подільського, на південь від якого, в 27 км, знаходиться містечко Хотин.

Джерело: gazeta.ua
Розділи: Туристичні новини

1 липня

Інші дати
1 липня відзначають:
  • День архітектури України.
  • День Військово-Морських Сил України.
  • День працівників морського і річкового флоту України.
Розгорнути
Павло Мірошниченко
1920 –  український художник-пленерист, особливо яскраво проявив себе в роботах, присвячених природі Криму.
Розгорнути
Йосип Шкловський
1916 – видатний український радянський астрофізик, засновник відомої астрофізичної школи. Уперше в СРСР (1953–1954) прочитав курс радіоастрономії. Головна праця «Всесвіт, життя, розум»
Розгорнути
Леонтій-Людомир Дмоховський 
1909 – першовідкривач вірусної природи ракових пухлин, засновник школи онкологічної вірусології. Першопроходець у застосуванні електронної мікроскопії, в т. ч. в онкологічній вірусології. Багатолітній член Українського лікарського товариства Північної Америки та НТШ.
Розгорнути