Найбільшою довірою серед українського населення користуються церква та волонтери, а найменшою – опозиція, Уряд України, Верховна Рада України та російські ЗМІ (цим інституціям довіряє менше 10% українців). Такі дані опитування громадської думки, які провів Київський міжнародний інститут соціології.
Церква. Утримує позиції лідера довіри українців. Церкві більше довіряють люди старшого віку (68,5%), ніж молодше покоління (51%), а також ті, хто отримали середню освіту.
Волонтери та громадські організації. Більше половини українців довіряють волонтерам, а баланс довіри-недовіри до них найвищий серед інститутів, довіра до яких досліджувалась у грудні 2015 року. Значно менший, та все ж позитивний баланс довіри мають громадські організації, укріплюючи свої позиції порівняно з минулими роками.
Переселенці. Відсоток довіри до переселенців приблизно дорівнює відсотку недовіри. У той же час, їм більше схильні довіряти люди старшого покоління.
Українські та російські ЗМІ. Вітчизняні ЗМІ, яким довіряють близько третини українців, втратили у довірі порівняно з 2014 роком, і баланс довіри до них перейшов у негативний. Їм порівняно більше схильні довіряти представники старшого покоління та люди з середньою освітою. Аутсайдерські позиції продовжують займати російські ЗМІ – відсоток довіри до них найменший, а баланс довіри-недовіри негативний у всіх регіонах. Довіра до вітчизняних ЗМІ протягом року знизилась. У цілому, серед молодшого покоління (до 49 років) та більш освіченої верстви населення спостерігається менший рівень довіри до низки соціальних інституцій, що може свідчити про кризу довіри цих соціальних груп.
Силові структури. Дещо менше половини населення довіряють Збройним силам України, однак, баланс довіри до них порівняно з вереснем 2014 року знизився, оскільки довіра до ЗСУ впала в усіх регіонах, але особливо в Західному та Східному. Інші органи безпеки та правопорядку мають негативний баланс довіри-недовіри, та Патрульна поліція має дещо більшу довіру серед населення, ніж СБУ та Національна поліція (колишня міліція). Баланс довіри-недовіри до останньої із переходом від міліції до поліції зріс на 3%. Більше довіряють Національній поліції у Західному регіоні, а найменше – у Східному. Інші опитування КМІСу, проведені в містах, де вже функціонує патрульна поліція, показують, що серед населення переважає нейтрально-позитивне ставлення до неї та до перших результатів її діяльності.
Інститути влади. Владні інститути (Уряд та ВРУ) викликають найменше довіри у населення та мають дуже низький баланс довіри й недовіри. При цьому баланс довіри-недовіри до Уряду України порівняно з вереснем 2014 року впав більше, ніж на 40% (до -66%), перевершивши негативний показник 2012 року за часів Уряду М.Азарова .
Президент має дещо вищий, ніж опозиція, але так само негативний баланс довіри-недовіри. Як видно на Графіку 1, за час президентства баланс довіри-недовіри до П.Порошенка різко впав, буквально помінявши полюси : з 44 % у 2014-му до -48% наприкінці 2015 року. Захід та Центр приблизно однаково не довіряють Президенту України, а найбільша недовіра спостерігається на Сході. Порівняно з іншими регіонами, опозиції на Півдні довіряють дещо більше, хоча баланс довіри-недовіри до неї там також негативний. Дещо меншу довіру гаранту виявили представники вікової групи 18-49 років та респонденти з середньою спеціальною і вищою освітою. А тих, хто довіряє опозиції, серед старшого покоління вдвічі більше, ніж серед молодшого .
Таблиця 1. Довіра до соціальних інституцій, % опитаних
Графік 2 Динаміка балансу довіри до Збройних сил України (армії)
Графік 3 Динаміка балансу довіри до міліції (2012—2014 рр.) та Національної поліції (2015 р.)
Графік 4 Динаміка балансу довіри до Уряду України
Графік 5 Динаміка балансу довіри до громадських організацій
Графік 6 Динаміка балансу довіри до українських та російських ЗМІ
Київський міжнародний інститут соціології провів власне опитування громадської думки «Омнібус» з 4 грудня по 14 грудня 2015 року. Опитування проводилося у 110 населених пунктах (PSU) в усіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Методом інтерв'ю опитано 2022 респонденти.Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.
