chrome firefox opera safari iexplorer

У Чернігівській області знаходиться група древніх курганів

13 січня 2016 о 09:55

В Чернігівській області поблизу міста Ічня на плато Безводовка знаходиться група древніх курганів.

Деякі з них зруйновані людьми і технікою, а ті що залишилися, вчені описували, як погребальні кургани кочових племен ІІ-І тис до н.е. та заносили до каталогу. Але нещодавно шляхом поєднання старих топографічних мап цієї місцевості з сучасними методами досліджень вдалося об’єднати розрізнені кургани в єдиний комплекс.  Комплекс земляних насипів займає площу близько 20 квадратних кілометрів. Матеріали аерозйомки та комп’ютерні програми дали змогу визначити призначення сукупності курганів.

Якщо стати в центрі комплексу, можна побачити як сходить та сідає сонце за рукотворними пагорбами в дні зимового та літнього сонцестояння та дні рівнодення, які були особливими для людей з давніх давен. І саме на ці дні припадають найважливіші свята року. Безводовка – це древня пригоризонтна обсерваторія, як англійський Стоунхендж або німецький Гозек. Чому пригоризонтна? Тому що на небокраї відмічали переміщення точок сходу і заходу сонця та інших небесних світил і визначали закономірності їх руху по небесній сфері. Безводовка – інструмент неймовірних масштабів, деталями якого є земля, небо і космічні об’єкти. Визначення сонячних та місячних циклів давало змогу древнім астрономам розраховувати дати місячних та сонячних затемнень. Розміри обсерваторії Безводовка та відстані між основними її візирами, які становлять від 800 до 4000 метрів, говорять  про високу точність вимірів азимутів точок  появи сонця на горизонті.

Пригоризонтну обсерваторію потрібно розглядати не лише як цікаву археологічну пам’ятку, а більше, як доказ існування цивілізації на території України тисячі років тому. Представники якої, створили масштабний проект, організували людей для будівництва та досліджували космос доступними їмa методами.  Безводовка довго приховувала таємниці, але зараз відкриває знання древніх астрономів.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути