chrome firefox opera safari iexplorer

У Херсонесі без узгодження з ЮНЕСКО замінили історичну плитку

12 січня 2016 о 10:21

Екс-голова так званих «Законодавчих зборів» Севастополя Олексій Чалий стверджує, що нинішній глава міста Сергій Меняйло розпорядився замінити плитку на території музею-заповідника «Херсонес Таврійський» на більш сучасну.

Про це Чалий розповів в ефірі радіостанції «Російська служба новин», передають «Крим. Реалії».

«Він (Меняйло) дав команду поміняти плитку за погодженням з департаментом охорони пам'яток. Співробітники музею попереджали його, що плитка історична і знаходиться під охороною ЮНЕСКО, це робити не можна, навіть якщо йому з якихось дивовижних естетичних міркувань не подобається колір... Він вирішив поміняти на більш нову, більш гарненьку плитку», — заявив він.

За його словами, йдеться про древнє городище, на якому був побудований Херсонеський храм, де, за легендою, хрестився князь Володимир.

Довідково

Херсонес Таврійський — таку назву носило місто, засноване древньогрецькими колоністами більше ніж дві з половиною тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни — є однією з визначних пам'яток Севастополя.

Cлово «херсонес» зазвичай перекладають з грецької як «півострів». Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові проміж двох бухт. Таври — войовниче плем'я, що заселяло сусідні гористі місцевості, — спричинили народження епітету «Таврійський», тобто, «розташований на території таврів». Це місто-держава мало довге життя — майже дві тисячі років — і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

Життя херсонеситів, як і жителів інших древньогрецьких колоній, повністю залежало від землеробської округи — хори, як вони самі її називали. Сільські садиби та наділи громадян Херсонеса — об'єкт досліджень сучасних вчених різних спеціальностей. Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.

Лише в 1827 році, майже через півстоліття після заснування міста Севастополя, на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву — «Руські Помпеї». З року в рік із-під вікових нашарувань з'являлися будинки та вулиці, площі та храми стародавнього міста.

Знахідок було так багато, що досить швидко з них склалася вельми цікава експозиція — так виник археологічний музей. В 2012 році, йому виповнилось 120 років.

Джерело: Національний заповідник «Херсонес Таврійський»

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути