Гуманітарії б'ють на сполох через останню Постанову Президії Національної академії наук України, яка передбачає суттєве скорочення бюджету. Хоча це й відбувається під гаслом «оптимізації» науки в Україні, рішення фактично знищить деякі установи.
Про це у коментарі РІСУ розповіла відомий релігієзнавець, завідувач відділу історії релігій та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, професор Людмила Филипович.
За її словами, перші суттєві скорочення відбулись ще у 1991-му році, коли з 33 працівників Відділу релігієзнавства лишились 15.
У радянські часи в НАНУ працювало понад 80 тис. працівників, нині майже 35 тис. Друга спроба почалась після Помаранчевої революції у 2004-му році, однак тоді нічим на практиці не скінчилась. Зараз у Відділенні працює 15 осіб, але згідно з Постановою, їх має лишитись максимум шість.
Уже два роки, враховуючи складну фінансову ситуацію, науковці працюють на 0,8 ставки. Зараз всім загрожує половинна зарплата (0,5). Людмила Филипович підкреслює, що подібна стратегія несе у собі великі проблеми, а саме знищення молодого покоління науковців, відкидання працівників за межу бідності та інші втрати.
«Старше покоління Відділення готове відмовитися від «уравніловки» у скороченнях зарплат. Всі ми, і молоді, і старі, маємо одні фізіологічні потреби у їжі, лікуванні, житлі тощо. І молодим, можливо, треба більше, ніж нам. Потрібен диференційований підхід. Легше всього автоматично скоротити пенсіонерів. Але для мене важливо, щоб старше покоління залишилось на своєму місці, або у якості консультанта, або на інших умовах. Не можна їх викинути як ганчірку. Ті, які все життя поклали на наукові дослідження, тепер стали непотрібними? Проте, ми всі маємо критично ставитися до себе, звертати увагу на користь. Треба бути чесним перед самим собою та колегами», — підкреслила професор.
Термін оптимізації Президія встановила до 1-го серпня. Додатково інститути мають змогу довести свою ефективність до 25-го квітня, зокрема запропонувати стратегію отримання грантів, роботи у рамках проекту Горизонт 2020, впровадження розробок в оборонну промисловість, надання в оренду вільних площ та поглиблення співпраці з бізнесом.
Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на фінансування НАНУ передбачені видатки обсягом 2 млрд 54,2 млн грн, що, за оцінкою президії НАНУ, на 284,8 млн грн. або на 12,2% менше від обсягів фінансування 2015 року і на 725,0 млн грн менше від мінімальних потреб. Основні скорочення торкнулись фундаментальних та прикладних досліджень. При цьому тільки для виплати зарплати та нарахувань на неї установам НАНУ необхідно 2 млрд 174,1 млн грн.
У відповідь науковці направили звернення до Президії НАНУ, у якому звучить звинувачення у пасивності та підняття питання компетентності.
Вони вимагають скликати позачергове розширене засідання Президії, сформувати список порушень законів з боку Кабміну та почати судове оскарження, оприлюднити дані за останні 5 років про фінансовий стан, працівників та наукову продукцію, розробити процедуру відбору представників трудових союзів для представлення інтересів на зустрічі тощо.
