У прокат виходить новий український документальний фільм «Бранці». 23 лютого відбудеться його допрем'єрний показ, а вже 25 лютого фільм вийде у широкий прокат.
Документальний детектив Володимира Тихого та творчого об’єднання «Вавилон’13» намагається провести власне розслідування того, що відбулось на Майдані 18-20 лютого 2014 року. Головні герої фільму — студент-біолог з Харкова Сашко Клочко та львів'янин Іван Бубенчик.
Сашко намагається розшукати бійця ВВ, якого він взяв у полон та роззброїв 20 лютого. У своїх пошуках він згадує події 2014-го року та зустрічається із різними людьми. І одним із них стає Іван Бубенчик, який відкриває Сашкові, а разом із ним і глядачам, таємниці про події Майдану.
Іван Бубенчик, колишній військовий, який пройшов Афганістан, розповідає, зокрема, про те, як стріляв у бійців «Беркуту», намагаючись таким чином зупинити розстріли беззбройних людей на Майдані. І хоча ця розповідь є лише одним з епізодів у пошуках Сашка, саме вона спричинила справжню сенсацію після київської прем'єри «Бранців».
На жаль, цей інформаційний вибух відтіснив на другий план розмови про художні якості стрічки. Дарма, адже інформативності, фільм володіє власною кіномовою та осмислює реальні події, які у глядачів є ще зовсім свіжими й у пам'яті, і у душі, не просто як репортаж.
Фільм є сильним художнім висловлюванням. А ще він є чесним. Його правдивість полягає зовсім не у сенсаційності зізнань. Сам тон розповіді є напрочуд щирим. Маємо відверту спробу персоніфікувати Майдан, пройти через події зими 2013—2014 року разом із конкретною людиною. Фактично перед нами — своєрідне роуд-муві емоціями та битвами зовсім недалекого минулого. Усе, що відбувається, ми бачимо очима Сашка, його голос супроводжує глядачів увесь фільм.
Зустрічає він у своїх мандрах і Володимира Голоднюка, батька загиблого Устима, знаменитого хлопця у блакитній касці. Через цей образ ми чуємо не лише відчай та біль, але і потужну життєствердну ноту: після страшної втрати Володимир Голоднюк намагається не лише жити далі, але і допомагати іншим.
Так само автори картини намагаються зазирнути по інший бік барикад, чи не вперше ми бачимо Майдан зі сторони «Беркуту» та ВВ.
Цікаво, що традиційні для документального кіно реконструкції зроблено аж ніяк нетрадиційно. Ми побачимо чудову анімацію, яку створили Анатолій Лавренішин та Анастасія Тиха.
У фільмі звучить музика Антона Байбакова та гурту «Океан Ельзи».
Робота над фільмом почалась у липні 2014 року під час з’їзду родин Небесної Сотні.
Після допрем'єрного показу 23 лютого відбудеться обговорення фільму за участі режисера Володимира Тихого, героїв фільму Сашка Клочка та Івана Бубенчика, продюсерів картини Марка Супруна та Ігоря Савиченка.
