У далекі 30-ті роки минулого століття в лютому місяці на Прикарпатті проводилися традиційні всепольські змагання-марші військових патрулів (на сучасний лад біатлоністів) під назвою «Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів».
Окрім політично-ідеологічної складової, одним із завдань організації таких імпрез була й популяризація в Карпатах зимових видів спорту і туризму.
ІІ Бригада Леґіонів Польських була складовою військовою одиницею Австро-Укорської армії, зорганізованою після початку Першої світової війни. Свою славу леґіоністи здобули під час героїчних боїв з російськими частинами в 1914—1915 рр. у гірській місцевості Прикарпаття. Саме тому до ІІ Бригади пізніше й припала назва Карпатської.
Перший лижний марш патрулів бойовими дорогами леґіоністів відбувся в кінці зими 1934 р. з ініціативи віце-міністра військових справ Тадеуша Касприцького. Учасники змагань протягом трьох днів мали пройти по трасі Рафайлів – Яблуниця – Ворохта. Почесним патроном змагу і фундатором перехідного призу став маршалек Йозеф Пілсудський (по його смерті марш відбувався вже під патронатом маршала Едварда Ридз-Смігли). Оргкомітет з організації і проведення очолив командувач 11 Дивізії Піхоти Казімеж Лукоський.
Перші змагання викликали великий ажіотаж в краї. Місцева залізниця з труднощами давала собі раду з довезенням туристів і всіх охочих стати свідками масових лижних баталій. Гостей навіть не змогли вмістити на відпочинок всі навколишні гірські пансіонати, тому чимало приїжджих зупинилося в приватних гуцульських помешканнях, завбачливо підготовлених наперед для такої оказії.
Ворохта, фінальне шикування
Успіх в 1934 р. І маршу «Гуцульським шляхом ІІ Бригади Леґіонів» мав своє продовження і в наступних лижних здвигах 1935—1939 рр. Для забезпечення ще більшої масовості та відносно рівних умов учасникам організатори розділили спортсменів на підгрупи («військових» і «цивільних»), а також збільшили кількість командних, індивідуальних призів та відзнак.
Ворохта, нагородження команди гуцулів новими комплектами нарт
Ворохта, перед урочистим нагородженням (зліва – Станіславівський воєвода Стефан Паславський, справа від нього – голова оргкомітету генерал Казімеж Лукоський)
