Остання «скоромна» неділя перед сімома тижнями утримання від м’ясної і молочної їжі зветься і Масляною, і Прощеною.
Масляна — бо є нагода «востаннє» наїстися вареників із сиром у маслі. Прощена — бо перед тривалим духовним випробуванням годиться всім простити і у всіх попросити вибачення, навіть у померлих. Адже важливо розпочати Великий піст у мирі.
Зазвичай, вибачаються у неділю ввечері, коли в церквах після вечірнього богослужіння відбувається особливий чин прощення.
Немає єдиної відповіді, чому саме сорок днів триває Великий піст. Згадується, як 40 літ ходили пустелею ізраїльтяни, вийшовши з єгипетської неволі, як 40 днів і ночей молився на горі Синай пророк Мойсей, як 40 днів ішов на гору Хорив пророк Ілля і як 40 днів мав випробування в пустелі Христос. Богослови нагадують, що число 40 у Біблії означає досконалість, повноту часів, сповнення чогось, досягнення мети і навіть... двері.
У народній загадці час Великого посту показано як місток: «Сім верст мосту, на край мосту — червона калина». Тобто, піст не є самоціллю, він має до чогось привести.
«Ми не матимемо ніякої користі з посту, якщо ввійдемо в нього самовдоволено, ніби до музею старовини або до заповідника давніх звичаїв і традицій, — звертається до вірних архієпископ Харківський і Полтавський Української автокефальної православної церкви Ігор (Ісіченко). — Тиша, стриманість, відмова від надміру їжі, алкоголю, розваг потрібні нам не як самодостатня мета, а як засіб зосередитися в слуханні Бога».
«Це час стриманості, покаяння і милосердя, — нагадує керівник відділу соціального служіння Української греко–католицької церкви отець Андрій Нагірняк. — Покаяння — це переоцінка свого світогляду і життя. Коли ми усвідомлюємо, аналізуємо свої вчинки, розглядаємо їх у світлі Божих заповідей і Божої любові до нас, і бачимо, що саме в нашому житті потрібно змінити на краще і куди рухатися далі».
Отець каже, що є кілька речей, які допомагають це зробити. Передусім, це стриманість і милосердя. У час посту тема милосердя звучить на всіх богослужіннях.
«Ти постиш? Нагодуй голодних, напій спраглих, навідайся до немічних, не забудь ув’язнених», — навчав святий Василій Великий.
Традиційно, люди спокутували ті чи інші провини через добрі справи. Утім не лише відчуття власної провини стає поштовхом для милосердя. Це передусім уміння побачити Бога — очима душі — у своєму ближньому.
Нагадаємо, Великдень цьогоріч припадає на 1 травня.
