Напередодні тридцятих роковин Чорнобильської катастрофи довкола українських АЕС розгорівся справжній скандал. Йдеться про урядове розпорядження «Про впровадження механізму експлуатації блоків АЕС у режимі регулювання потужності» з терміном виконання до 31 грудня 2016 р.
Тобто, до кінця цього року атомники мають «навчити» енергоблоки працювати за гнучким графіком – вдень з більшою потужністю, вночі – з меншою. Однак працівники атомної сфери застерігають: маневрувати старими блоками радянського зразка небезпечно!
Досліджував «Високий замок».
«Експеримент з залученням енергоблоків українських АЕС до вирівнювання потужності об’єднаної енергосистеми може призвести до катастрофи. Реактори українських АЕС сконструйовані за радянських часів і технічно не можуть постійно використовуватись для добового маневрування потужністю. Знижувати і підвищувати потужність ядерних реакторів кілька разів на добу, як пропонує Міненерговугілля, – це злочин… Просимо пам’ятати про експеримент 30-річної давнини у Чорнобилі. Атомники і народ його пам’ятають», – йдеться у зверненні профспілки працівників атомної промисловості до уряду.
У чому проблема?
Електрика – це не газ, надлишки якого можна закачати у сховище, а потім посеред зими дістати, як закрутки з підвалу. Особливість енергоринку в тому, що виробляти електрики треба рівно стільки, скільки споживають у конкретний момент. А споживання впродовж доби нерівномірне.
Є два пікові періоди споживання (вранці і ввечері) і нічний провал. Нічне споживання забезпечувала в основному промисловість, а промислове виробництво за останні два роки суттєво впало.
«У зв’язку з падінням промисловості споживання електроенергії впало, енергоринок почав працювати з нестабільними обсягами. Більшість генерацій працює за «рвано-смиканими» графіками, – каже експерт з питань енергетики Михайло Гончар. – Традиційно маневреними потужностями (тобто такими, які впродовж доби можуть збільшувати і скидати потужність) у нас є блоки теплових станцій. Насамперед вугільних чи тих, що працюють на газі. Атомна генерація в Україні вважається негнучкою. Раніше атомні станції у нас виробляли 45-47% усієї електроенергії, а більшість електрики виробляли ТЕС, тож проблем з маневреністю енергоринку не було. Але за минулий рік частка АЕС сягнула 56-57%, тому логічно виникло питання щодо можливості роботи АЕС з гнучкою потужністю».
«Енергоатому» за кіловат платять 42 копійки. А Ахметову – понад гривню»
Наростити виробництво атомної електроенергії в Україні довелось з двох причин. По-перше, після окупації частини Донбасу виникли перебої з вугіллям. По-друге, атомна електроенергія суттєво дешевша, ніж теплова чи сонячна.
За даними Енергоринку, атомним станціям за кіловат виробленої електроенергії платять 42 копійки, ГЕС – 55,7 коп., ТЕС – 1,145 грн., а сонячним – 7,7 грн.
«Специфіка оптового енергоринку України в тому, що різні генерації отримують за електроенергію різні тарифи, а споживачам її постачають за узагальненим тарифом. Виходить, тепловики паразитують на атомній генерації. Тоді як «Енергоатом» – у найгірших умовах, йому не вистачає грошей на підтримку технічного ресурсу електростанцій, – каже Михайло Гончар. – Звичайно, збудувати тепловий енергоблок простіше, ніж атомний, але все ж Україні доцільно будувати атомні енергоблоки нових типів. Сучасні реактори, до речі, мають можливість працювати зі змінною потужністю. Зрештою, сусідня Словаччина має такі ж атомні блоки, як Україна, але там успішно реалізується маневрування ними».
Не бачить трагедії у маневрах атомними блоками і директор з інформаційної підтримки і зв’язків зі ЗМІ асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна. Однак науковець застерігає – підготувати АЕС до маневрів до кінця року, як хочуть у Міненерго, нереально.
«Добове розвантаження атомних енергоблоків до 75% номінальної потужності не є українським ноу-хау, – каже Ольга Кошарна. – Це вже впроваджували у Франції, в Росії. Щодо України, то експерименти були у 2006 році, тоді провели 14 циклів завантаження-розвантаження. У 2015 році здійснили 21 цикл на Хмельницькій АЕС. Російські експерименти показали, що можна провести до 200 циклів після завантаження свіжого палива. Тобто маневрувати можна до 200 діб. Технічна проблема, яка може при цьому виникнути – розгерметизація палива. Попередні експерименти показали, що у нас з цим все нормально. Але щоб від експериментів перейти на роботу в такому режимі, на атомних блоках треба провести певну модернізацію. Другий блок Хмельницької АЕС (вона наймолодша) зможе перейти на таку роботу щонайменше за два-три роки. Коли міністр заявляє, що уже до 31 грудня все має бути готове, – це смішно. Як «Енергоатом» має провести модернізацію, якщо енергоринок заборгував йому 11 мільярдів? Ті 42 копійки тарифу, які платять «Енергоатому», навіть не покривають усіх поточних витрат, тоді як Ахметову за кіловат платять 1,1 гривні. Для початку вирішили хоча б питання тарифів, а вже тоді ставили вимоги».
