chrome firefox opera safari iexplorer

Таємнича коаліція, або Хто керує Україною?

20 квітня 2016 о 13:09

Як відомо, Україна є парламентсько-президентською республікою. Отож, інститут коаліції депутатських фракцій є ключовим інститутом влади, який ініціює важливі кадрові призначення, зокрема, визначає кандидатуру прем’єр-міністра, склад уряду, керівництво Верховної Ради. Окрім того, парламентська коаліція здійснює низку ключових управлінських функцій та парламентського контролю.

За таких обставин, якщо сказати популярно, то члени парламентської коаліції є тими людьми, що здійснюють колективне управління сучасною українською державою. З огляду на це, безперечно, надзвичайно важливо знати їхню стратегію діяльності і те, наскільки вони розуміють відповідальність, що стоїть перед ними.

А для пересічних громадян важливо бодай знати – хто ці 237 людей, яких очільники влади позиціонували як своєрідних «спартанців», що вдень і вночі б’ються за українську демократію, економіку та незалежність, а не за посади чи бюджетні кошти.

Проте досі журналісти і експерти не можуть отримати списку цих людей. Де-не-де просочується інформація про те, що до складу нової коаліції увійшли колишні очільники та партійці зі списку «Самопомочі», так звані представники «групи Коломойського» і низка інших «відомих» депутатів.

Але до цих пір, всупереч Конституції, суспільство не знає ні остаточної версії коаліційної угоди, ні програми її діяльності і, тим більше – її учасників.

Тож сподіваємось, що врешті-решт буде розсекречена найбільша таємниця сучасної політики і український народ дізнається прізвища 237 депутатів, що взяли на себе відповідальність за діяльність нового уряду і системи влади сьогодні.

100x75-1Микола Томенко, доктор політичних наук

Розділи: Думка читачів

31 травня

Інші дати
Народилася Олександра Смирнова-Замкова
(1880, м.Переяслав-Хмельницький – 1962) – український вчений паталогоанатом. Автор близько 90 праць, створила вчення про систему основної аргірофільної речовини, зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин.
Буває, часом, сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори. (Ліна Костенко)
Розгорнути