chrome firefox opera safari iexplorer

Таємнича коаліція, або Хто керує Україною?

20 квітня 2016 о 13:09

Як відомо, Україна є парламентсько-президентською республікою. Отож, інститут коаліції депутатських фракцій є ключовим інститутом влади, який ініціює важливі кадрові призначення, зокрема, визначає кандидатуру прем’єр-міністра, склад уряду, керівництво Верховної Ради. Окрім того, парламентська коаліція здійснює низку ключових управлінських функцій та парламентського контролю.

За таких обставин, якщо сказати популярно, то члени парламентської коаліції є тими людьми, що здійснюють колективне управління сучасною українською державою. З огляду на це, безперечно, надзвичайно важливо знати їхню стратегію діяльності і те, наскільки вони розуміють відповідальність, що стоїть перед ними.

А для пересічних громадян важливо бодай знати – хто ці 237 людей, яких очільники влади позиціонували як своєрідних «спартанців», що вдень і вночі б’ються за українську демократію, економіку та незалежність, а не за посади чи бюджетні кошти.

Проте досі журналісти і експерти не можуть отримати списку цих людей. Де-не-де просочується інформація про те, що до складу нової коаліції увійшли колишні очільники та партійці зі списку «Самопомочі», так звані представники «групи Коломойського» і низка інших «відомих» депутатів.

Але до цих пір, всупереч Конституції, суспільство не знає ні остаточної версії коаліційної угоди, ні програми її діяльності і, тим більше – її учасників.

Тож сподіваємось, що врешті-решт буде розсекречена найбільша таємниця сучасної політики і український народ дізнається прізвища 237 депутатів, що взяли на себе відповідальність за діяльність нового уряду і системи влади сьогодні.

100x75-1Микола Томенко, доктор політичних наук

Розділи: Думка читачів

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути