chrome firefox opera safari iexplorer

Держава має відшкодувати майнові втрати українців внаслідок АТО: перший прецедент

13 травня 2016 о 14:32

За допомогою Української Гельсінської спілки з прав людини мешканці Слов'янська вдалось домогтися державної компенсації за втрачене під час боїв зі сепаратистами житло.

80-річна мешканка Слов'янська Валентина Макогон стала першою, хто виграв у суді справу про компенсацію за житло, зруйноване під час АТО, повідомляє DW.com.

Як повідомив представник її інтересів Василь Полосенко, будинок із квартирою Макогон на околиці Слов'янська, був спалений в результаті обстрілів блок-посту сепаратистів у червні 2014-го року.

За рішенням суду потерпілій вдалося домогтися відшкодування на суму 363 тисячі 789 гривень.

Компенсація розрахована згідно із середньою вартістю будівництва житла по Донецькій області, повідомила юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у Слов'янську Вікторія Фролова.

«Вартість втрачених меблів та предметів побуту не врахована, бо немає жодних доказів їхньої наявності, чи чеків. Компенсація лише за голі стіни», — пояснила правозахисниця.

Але навіть така ухвала суду стала для Макогон та її родини приємним сюрпризом. «Суд першої інстанції нам у позові відмовив, і ми подали апеляцію до Апеляційного суду Донецької області. Там судовий розгляд переносився тричі, я тричі спілкувався із суддею, і отримання позитивної ухвали поштою шостого травня стало для нас цілковитою несподіванкою», — сказав Полосенко.

Закон передбачає компенсацію

Як зазначив в інтерв'ю DW директор центру Стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, згідно із законом, потерпіла мала всі підстави на компенсацію за житло, знищене під час антитерористичної операції.

Адже держава була не в стані захистити людей і їхню власність. «Стаття 19 закону України „Про боротьбу з тероризмом“ передбачає з боку держави компенсацію громадянам всієї шкоди, завданої під час антитерористичних операцій. А війна на Донбасі офіційно кваліфікується державою саме як антитерористична операція», — сказав Тарахкало.

Він застеріг українські суди від подальших намагань затягувати розгляд подібних позовів, або не задовольняти їх. Тарахкало не виключив, що потерпілі звертатимуться до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де, на його думку, вони можуть розраховувати на ухвали на свою користь.

У такому разі, наголосив Тарахкало, йтиметься не лише про відшкодування майна, а ще й відшкодування моральної шкоди за несправедливо винесене судове рішення.

«До того ж, кожен суддя розуміє, що незабаром може бути ухвалений закон про індивідуальну відповідальність за порушення міжнародних конвенцій, і тоді кошти за ухвалами ЄСПЛ будуть стягуватися з кишені цих суддів», — не виключив правник.

В УГСПЛ налаштовані оптимістично стосовно того, що після рішення суду Валентина Макогон нарешті отримає від держави грошову компенсацію за втрачене житло. «Мені відомо, що судова ухвала набула чинності і по ній вже видані виконавчі документи. Якщо держава не знайде коштів у бюджеті, чи буде намагатися оскаржити судову ухвалу, є велика практика ЄСПЛ, який вважає, що так речі суперечать Європейській конвенції про права людини», — вважає правозахисник.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі