Сьогодні Україна відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановує жертв депортації кримських татар 1944 року.
18 травня 1944 року о 3-й годині ранку силами НКВС розпочалась депортація кримських татар з батьківщини. Вона тривала до 16:00 20 травня. На збори давали від кількох хвилин до півгодини, після чого людей вантажівками відвозили на залізничні станції, звідки ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання. Тих, хто не міг йти, розстрілювали на місці. Під час транспортування тримали впроголодь, а померлих ховали вздовж залізничних колій або просто скидали з вагонів.
За офіційними даними депортували 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. Значна кількість депортованих померла від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944-45 років. У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС.
Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 сс «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
Переважну частину депортованих направили на спецпоселення до Узбекистану, частину — до ГУЛАГу, а ще частину — для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну. Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму.
У 1989 році Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.
Станом на 2013 рік в у Криму проживало близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч — в Узбекистані, до півмільйона — в Туреччині, кілька деятків тисяч — в Болгарії та Румунії.
Нагадаємо, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв виступив зі зверненням напередодні Дня геноциду кримських татар.
