chrome firefox opera safari iexplorer

Для логотипу «Євробачення-2017» пропонують використати і творчість Марії Примаченко

08 червня 2016 о 11:57

Директорка «Мистецького Арсеналу» Наталія Заболотна запропонувала використати роботи Марії Примаченко при створенні офіційного логотипу «Євробачення-2017», який би відображав, за її словами,  «національний колорит із європейським шиком». Таку думку вона висловила УНН.

«Якщо є завдання зробити цей логотип із таким національним колоритом, то, звісно, петриківський розпис - добре, але якщо саме йдеться про яскравий національний колорит - я краще використала б роботи Марії Примаченко. Вони надзвичайно дизайнерські, впізнавані, вони дуже класно лягли б у брендбук. Якщо зробити дизайнерську обробку цих робіт, правильну, красиву, дизайнерську, то вони були б чудовим брендбуком для усіх видів: і для зовнішньої реклами і для сувенірної продукції, і для різних футболок, вони гарно б представляли Україну», - зазначила вона.

Заболотна нагадала, що виставка робіт Марії Примаченко нещодавно пройшла у «Мистецькому Арсеналі».

«За місяць її відвідало 97 тис. людей», - наголосила Заболотна.

Вона також додала, що петриківський розпис є не персоналізованим, «а нам потрібно персоналізувати своїх українських особистостей, українських митців на світовій мапі».

Проте, для використання мотивів творчості Марії Примаченко в оформленні логотипу пісенного конкурсу «Євробачення» спочатку потрібно отримати дозвіл від родичів художниці, аби не порушити авторські права. Про це у коментарі УНН зазначив мистецтвознавець Олександр Соловйов.

« Треба бути дуже обережними, оскільки є нащадки справи художниці. Тож вони можуть сказати, що права порушуються. Треба бути дуже акуратними. Якщо брати за основу творчість Примаченко, то як: повністю чи використовувати певний елемент? Так чи інакше, але все має відбуватися на професійній основі», — заявив мистецтвознавець.

Соловйов також додав, що він виступає за те, аби символи «Євробачення» мали українське походження. «Я за те, щоб підтримати вітчизняне, - це навіть не обговорюється», - додав він.

Нагадаємо, що нещодавно на сторінці Facebook-спільноти «Петриківка» з’явилась пропозиція включити елементи цього знаменитого народного розпису до офіційного дизайну «Євробачення-2017».

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути